Роль родини в музичному вихованні дітей
Сім’я є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості: тут дитина народжується, зростає, пізнає світ, соціалізується. Саме в родині розвиваються її почуття, закладаються моральні цінності, формується фізичне та психічне здоров'я.Мистецтво, художня культура в її найкращих зразках допомагають встановити надійні емоційні контакти між поколіннями.Спільні захоплення батьків і дітей можуть мати характер ігрової, пізнавальної чи трудової діяльності. Ефективним засобом покращення взаєморозуміння та
взаємопідтримки, консолідації зусиль, спрямованих на створення сприятливих умов для виховання дошкільнят, виступають спільні заходи дошкільного закладу та родин вихованців, що мають на меті зміцнити сім'ю, урізноманітнити її життя, зменшити дефіцит соціальних зв'язків та спілкування дорослих з дітьми в сім'ї та поза нею.
Прикро констатувати той факт, що сьогодні батьки приділяють вихованню дітей недостатню увагу, а роль домашнього вихователя здебільшого виконує телевізор. Мультфільми, фільми й різноманітні шоу, які переглядає малеча вдома, часто-густо не несуть виховної ідеї, ба навіть завдають шкоди розумовому та психічному розвитку дитини. І навіть найдорожчі іграшки та речі не навчать її ввічливості, чуйності, працьовитості, не прищеплять здатність розуміти й цінувати прекрасне. Сьогодні почасти втрачена можливість постійного спілкування дитини зі старшими членами родини, особливо з дідом та бабусею, які здебільшого живуть окремо й не можуть виховувати онуків, розповідати їм казки, співати народних пісень. Та й з материнських вуст сучасні діти лише зрідка чують народну потішку чи колискову. Молоді батьки недооцінюють величезне виховне та пізнавальне значення музичного мистецтва. Однак наші педагоги не втомлюються пояснювати їм важливість використання музики у вихованні дитини.
Музика - це відтворення людських почуттів у їх становленні та розвитку, найтонших відтінків радості й суму, в їх зіткненнях та перетвореннях. Вона здатна на такі глибокі узагальнення емоційного життя людини, яких немає в жодному іншому виді мистецтва, й містить у собі багатющий розвивальний потенціал. Провідною її роллю є емоційний розвиток дитини. Батьки співають колискові, втішаючи своїх малюків, а ті співають їх лялькам. Водночас заспокійлива музика - це не обов'язково пісні. Матері всіх часів і народів іздавна мугикали своїм дітям найпростішу мелодію, що складається з двох звуків. Спільне з дорослим слухання музики та обговорення почуттів, які вона викликала, заохочує до обміну думками про власні емоції. Діти, знаємо, є природженими танцюристами. Якщо дати їм змогу вільно реагувати на веселу музику, вони охоче вигадуватимуть різноманітні танцювальні рухи для вияву своїх почуттів.Музика також є ефективним засобом стимулювання соціального розвитку. Так, група дітей може спільно занурюватись у музику - пісні, танці - й чудово проводити разом час, не чекаючи, коли буде змога скористатися дефіцитним обладнанням. Дошкільнята співатимуть діалогічні пісні й при цьому вправлятимуться в черговості, очікуючи звертання до себе. Існує чимало пісенних варіантів, у яких кожну дитину запитують її ім'я, і вона має співом відповісти: "Ось я..." або проспівати інші слова, додаючи до них своє ім'я. Часом діти соромляться говорити на групових заняттях, однак охочіше приєднуються до інших у пісні чи таночку. В багатьох випадках вони супроводжують свій спів активними жестами. Такі групові пісні, коли всі діти співають разом, сприяють залученню тих, хто в іншому разі залишався осторонь. Практика нашої роботи з дошкільниками засвідчує те, що заняття музикою стимулюють розвиток їхнього мовлення. Будь-яке розмовне мовлення є ритмічним, мелодійним, і малята залюбки "граються" з словами. Вихователі використовують природні ігри, щоб привернути увагу дітей до звучання мови. Скажімо, допомагають їм вивчити імена однолітків, відбиваючи в долоні ритм, під який повторюються ці імена і який водночас становить основу танцю. Музика сприяє також
збагаченню мовлення, запам'ятовуванню, оскільки дитина може запам'ятати фрази з пісні, складніші за природні, і згодом ужити їх у розмові. Є чимало пісень з описом та переліком різних речей, які ознайомлюють дітей з новими словами, а отже, збагачують їхній словник. Взірцем прояву творчості є складання дитиною власних пісень, коли вона використовує відомі або вигадані мелодії, щоб розповісти свої історії чи висловити особисті почуття.
Взаємозв'язок між усіма аспектами впливу музики на дітей відбувається у різних видах і формах музичної діяльності. Емоційний відгук і розвинутий музичний слух дають змогу відгукнутися на добрі почуття і вчинки, активізують розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвивають фізично.На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина в перші роки життя сприймає мову людей, які її оточують. Схоплюючи в ній ритмічні елементи, малюк із загальної мішанини звуків виокремлює слова й відтак усього за кілька місяців накопичує в пам'яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, які зворушливо лепече маля. Зазначено також тісний зв'язок лепету з рухами: дитина ритмічно змахує руками, стрибає, постукує іграшкою, вигукуючи при цьому склади в руховому ритмі, але щойно рухи припиняються, вона замовкає. Уміння адекватно відтворювати різноманітні ритми сприяє правильному відтворенню ритмічного малюнка слів, їхньої складової структури, пришвидшує розвиток інших лінгвістичних здібностей, зокрема словотворення. Чуття ритму, або ритмічна здатність, у психічному розвитку дитини є новоутворенням універсального типу. З розвитком цього чуття якісно змінюються складові психіки малюка, необхідні для різних видів діяльності та поведінки загалом.
Дошкільні роки - це час найбільшого нагромадження музичних вражень, інтенсивного розвитку музичного сприйняття. Дитина ознайомлюється зі світом музики, охоче долучається до музичної діяльності, їй цікаві заняття, пов'язані з музикою, коли вони добре організовані (співи, танці, ігри).Успіх музичного виховання, здійснюваного в дошкільному закладі, чимало залежить від того, як організоване виховання в родині. Саме в сім'ї, у її традиціях криються джерела музичного обдаровання дитини - вони ще не прокинулись, але чекають відчутного і своєчасного дотику до них. Важлива ціннісно-орієнтаційна єдність сім'ї, що інтерпретується як наявність стійких родинних традицій, цілісність світосприйняття, образу та стилю життя, наявність значущої спільної діяльності, соціально-культурний рівень її розвитку (спрямованість культурних інтересів батьків, структура та спільність дозвілля, рівень розвитку духовного світу дорослих, прагнення культурного вдосконалення та саморозвитку, участь батьків та інших членів родини в культурному вихованні дітей, їхня гурткова, клубна діяльність). Саме в сім'ї завершується процес закріплення набутого дитиною в дошкільному закладі. Це означає, що за формування дитячого художнього смаку, музичних навичок, як і за формування особистості дитини, відповідальні вихователь, музичний керівник та особливо батьки.
Музика розвиває дошкільнят
Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?
Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з'явившись на
світ, має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо не їх розвивати.
На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Уловлюючи в ній ритмічні елементи, завдяки їм з мішанини звуків вона виділяє окремі слова. Усього за кілька місяців малюк накопичує в пам'яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, що їх зворушливо лепече малюк.Дослідники також відзначають тісний зв'язок лепету з ритмічними рухами: дитина ритмічно змахує руками, стрибає, постукує іграшкою, вигукуючи при цьому склади в ритмі рухів, але тільки-но рухи припиняються, вона замовкає. Уміння адекватно відтворювати різноманітні ритми сприяє правильному відтворенню ритмічного малюнка слів, їх складової структури, прискорює розвиток інших лінгвістичних здібностей, наприклад словотворення. Чуття ритму, або ритмічна здатність є в психічному розвитку дитини новоутворенням універсального типу. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.
Фізик Гордон Шидв з Каліфорнійського університету і психолог Френк Размер з університету штату Вісконсін досліджували роль навчання музики, зокрема слухання музики і гри на музичному інструменті, в інтелектуальному становленні дитини. За допомогою комп'ютерних технологій вони з'ясували, що музика впливає на розвиток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.
В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розділили на три групи. Дітей першої групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, другої - роботи на комп'ютері, в третій - контрольній - групі ніяких спеціальних занять не проводили. Через півроку в усіх трьох групах було проведено тестування розумових здібностей дітей. Причому в тестах особлива увага приділялася геометричним та фізичним уявленням. Виявилося, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їхні однолітки з контрольної групи. У дітей, що навчалися працювати на комп'ютері, результати були на 28% кращими від отриманих у контрольній групі. На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мислення, і чим раніше дитина почне займатися музикою, тим кращим буде результат.Відомо, що музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Музична освіта розвиває розум і почуття, зміцнює духовне й психічне здоров'я дитини, сприяє формуванню теплих, довірчих відносин у сім'ї між батьками і дітьми.
Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов'язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загальнорозвивальні можливості може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття нею корисними й цікавими.
Найперша порада дорослим - батькам і вихователям: співайте! Якщо ви соромитеся свого співу, робіть це, коли ви наодинці з малюком (діти - поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого його народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте, треба і в цьому разі співати й казати малюкові: "Я співаю погано, та все одно співати так приємно. Але якби я співав (співала) краще, то було б ще веселіше та приємніше!» Що співати? Краще - дитячі пісеньки, традиційний репертуар яких дуже багатий. Якщо ви не пам'ятаєте жодної пісні, знайдіть касету або компакт-диск і слухайте їх доти, поки не запам'ятаєте слова.
Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.Як співати? Виберіть пісню, яка вам найбільше до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова - лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.
Ксилофон. Купіть правильно настроєний ксилофон. Чому саме ксилофон? Тому що це єдиний інструмент, водночас і мелодійний, і ударний, який не розладнується з часом. Грайте на ньому музичну фразу за фразою. Але не співайте. Потім зіграйте першу фразу й проспівайте її, називаючи відповідні ноти, наприклад "до", "ре", "мі", "до" або в іншій послідовності. Якщо відчуваєте, що фальшуєте, то не треба співати, краще говоріть.Візьміть за правило програвати якусь фразу на інструменті, проходячи повз нього з немовлям на руках. Грайте не окремі звуки, які, по суті, еквівалентні окремим літерам, а короткі музичні фрази, що є своєрідними музичними словами. Можна програти малюкові гаму, послідовно вдаряючи по клавішах в нижньому ряді; акорд - послідовність через одну клавішу нижнього ряду; хроматичну гамму, озвучуючи по черзі всі клавіші нижнього та верхнього рядів та інші варіанти послідовностей. Головне, щоб це був не окремий звук, а їх певне сполучення, послідовність.
Записи. Давайте дітям можливість слухати музику. Добре було б придбати для цього аудіопристрій. Записуйте різну музику, привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.
Використовуйте різні види сприймання музики на слух. Розрізняють три види музичного сприймання: пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим; частково активне - малюк слухає і водночас думає про щось своє: музика в цьому разі є для нього джерелом емоційного стану, натхнення; і, нарешті, активне, коли дитина намагається виконувати ту чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають неправильно. Зрозуміло, саме останній вид сприймання музики слід розвивати, оскільки ніякий інструмент не замінить дитині переживання безпосередньої участі в творенні музичних звуків за допомогою власного голосу, власних відчуттів.
Вплив музики на психічну діяльність дитини
Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення, спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).
У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика при гіперзбудливості, розгальмованим дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги.
Музику можна слухати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - може заподіяти людині шкоди.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в змісті промови, в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не сприймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.
Дитина та музика
Музика для дитини - світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух nf емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції. Як це прекрасно - знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять слухати.Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.
Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів,настрою,Ідей.Слухання музики розвиває інтерес до неї,любов,розширює кругозор,підвищує музичне сприйняття.Музика для слухання буває вокального і інструментального.Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичні твори у грамзапису,ауді та відео записи.Для кращого запам”ятовування пісні,чи музичного твору,можна асоцціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула.Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.
Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами.Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки,яки наповнюють крупою,горохом,квасолею.І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.
Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах.Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.
Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.
Музичне виховання дитини в сім′ї
Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі.
Багато дітей дуже ємоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почутів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.
Зацікавленність до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них із великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики ніби то байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, у них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо пробудити зацікавленність і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та дивитися музичні телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.
Треба прагнути до того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:
-яка це музика, весела чи сумна? Спокійна чи навпаки? Що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?
-пропонувати дитині самостійно дати назву музичному твору. З'ясувати, чому саме так вона хоче його назвати.
Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають творчі здібності малечі.
Розвивати вміння емоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.
Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можно загадувати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином непомітно дитина привчається до музики. В наслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім'ї атмосферу любові до музики, якомого схвалювати потребу дитини проявиляти себе в музиці. Треба пам'ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.
Вплив музики на розвиток особистості дошкільнят
Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорітетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти, розроблені у „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні”: формування базиса особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.
Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її. Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства. Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед вихователем стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. Визначати конкретні сфери творчого потенціалу.
Як відомо, музика - вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.
Головне в музичному розвитку дошкільнят - повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину "жити нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені цікаво.”
Допомогти дитині відчути красоту і силу впливу музики - це важлива задача. Частково вирішує цю задачу „Програма художньо-естетичного розвитку й виховання дошкільнят”. Головне у цій програмі - розвиток чуттєво-емоційної сфери дитини у взаємозв׳язку з морально-інтелектуальним.
Музичне виховання - частина естетичного виховання дитини. Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецтва (музика, образотворче мистецтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій мірі, ніж інші види мистецтва, доступна дитині.
Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики. Розвивая виконавскі навички дітей ми співаємо без супроводу.
Відомо, що пісенна творчість направлена на розвиток різних музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати, наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик”, ”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка” тощо.
В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією, вибирають потрібний темп і ритм.
Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.
Розвитку особистості дитини сприяють дитячі музичні свята. Основа свята - це гра: веселе дійство, де є вільна музична діяльність. Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний смак.
Підсумовуючи, скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дітей дошкільного віку. Головний принцип - це оптимальне співвідношення навчання та творчості.
Музика в житті малюка
Музика, як вид мистецтва, повинна увійти в життя дитини із самого народження.
Батьки мають право запитати: "А це не зарано?". На це питання можна відповисти так: "Ні не зарано, а може трішечки пізно". Вчителями доведено, що ще до народження дитина сприймає не тільки голос матері, але і деякі звістки іззовні. Це говорить про те, що музика, музичне мистецтво ближче дитинці, ніж інші види мистецтва, томущо слуховий аналізатор дитини починає формутися одним із перших. Для дітей раннього віку інтонаційна виразність музики, близька до інтонації голоса людини і має велике значення. Вона благодійно діє на настрій дитини, викликає перш за все почуття задоволення. Постійні позитивні реакції на музику впливають на формування емоційної свери дитини. Музичне сприйняття музики дитиною підвищує більшість процесів формування його організму та психіки. Різноманітні рухові реакції малюка, які викликають музичні звуки, говорять про прямий зв׳язок музики з фізичним розвитком людини. Музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, а їх відсутність не можна вважати дійсним. Тількі ваша турбота про залучення дитини до музики зможуть закластив у дитині „ядро” музичності. Для цього наберіться терпіння. На першому етапі вам потрібно 3-5 хвилин.
Нагадую про те, що ваше завдання навчити дитину уважно слухати музику, розвивати у неї співучі навички і вміння ритмічно рухатись під музику. Але більшість батьків такої освіти не мають, та це і не обов׳язково. Достатньо вміти чисто співати, правило інтонувати музичні мелодії, виразно виконувати танцювальні вправи. Не обов׳язково повторювати репертуар, з яким дитину ознайолюють в дитячому садку. У більшості діти не можуть відтворити ці музичні твори. І тому на домашніх музичних заняттях ви маєте можливість ознайомити дітей з тими музичними творами, які відомі вам, але вони повинні бути зрозумілими дітям. Дитина емоційніше сприймає і голос, і рухи батьків та із задоволенням повторює їх. Якщо в занятті з дитиною ви будете використовувати і музичні інструменти (якщо вони є, це можуть бути бубон, барабан, трикутник) це збагатить уяву дитини про звукову паніту музики. Всі батьки мріють розпізнати в своїй дитині хоча б маленький росточок майбутньої талановитої особистості. Крім того, ви, мабуть, хотіли б бачити свою дитину доброю, чуйного, яка розуміє і цінує красу оточеного світу. Ці прекрасні людські почуття можуть виховуватися мистецтвом, якщо почати з самого раннього дитинства.
Українська народна пісня - частина народної медицини
Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й незрівнянною за своєю красою й простотою поезії.
Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а, отже, пройшла такий відбір. Якого не знав жоден музичний жанр.
Чим уважніша людина до народної пісні, тим легше вона відрізняє зерно від сміття, тим багатша її пожива від цілющої сили справжньої пісні.
В чому ж терапевтична дія пісні? Це так званий спеціалізований жанр, у якому майже нічого, іншого, крім емоцій немає. Ще вагітною, майбутня мама вивчає колискові, які незабаром співатиме дитині. Під часу співів і на матір, і на дитину накочуються цілющі хвилі…
Наші предки підсвідомо відчували, що ї колискова пісня має лікувальну (психотерапевтичну дію). Через незбагненно прості й мудрі, теплі гойдання колискового ритму й маминої інтонації передаються дитині душевна рівновага, любов і довір’я до всього живого, один до одного. Нажаль дійсність не завжди прекрасна. Та в душі дитини вже сформувався перший захисний редут - в пам’яті дитини залишається інформація про те, що в житті більше доброго, ніж поганого. Достеменно відомо, що діти, які не знали, не чули, не сприймали у своєму ранньому дитинстві ні колискових, ні повчальних забавлянок чи пестушок, ні приповідок, зростають черствими до людської біди і горя, жорстокими до людей і тварин, загальмованими до навчання і сприйняття оточуючого. Не соромтесь плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше очищення. Пісня лікує вашу думку – це відома імперично знайдена істина.
Лікувальна функція української народної пісні є очевидною і на фізіологічному рівні. Людина свідомо чи несвідомо знаходила найздоровіший, найефективніший спосіб дихання. Недарма дихальні вправи були особливим об’єктом уваги найдавніших лікарів, жреців, воїнів, філософів. Швидкий вдих і повільний видих в узагальненому розумінні це й є пісня. Але незрівнянно глибшою й важливішою функцією української народної пісні є її вплив на людину на рівні психологічному. Пісня непомітно й завжди несподівано допомагає стати віч-на-віч зі своєю бідою, душевною травмою. Бо людині властиво ховатись від власних психологічних травм, не визнавати та не помічати їх – це надто болісно. Тому важко лікувати психологічні хвороби.
Через емоційний канал пісня розкриває людині суть її душевної травми, акцентуючи увагу на добрі, красі. Реакцією на розуміння будуть сльози.
В нашому сучасному стрімкому житті тепер майже не чути в домівках колисанок наших бабусь.Нажаль, зникають українські народні пісні-перлини – приповідки, забавлянки, віршовані смішинки, гумористичні небилиці. А чи варто нехтувати народним досвідом?
Пісню - в життя групи
Пісня повинна звучати не тільки на музичних заняттях, а й під час ігор, на прогулянках, входити в дитяче життя. Це стає можливим, якщо вихователь любить пісні, співає разом із дітьми.
Вихователь повинен знати яке значення має спів для дитини, які пісні потрібні для певної вікової групи, сам правильно й виразно співати дитячі пісні.
Виразність, м’якість, наспіваність звучання мелодії – важливі вокальні навички. Легше співати ті пісні, в тексті яких зустрічається більше голосних звуків. Тому перевагу потрібно надавати народним пісням.
Якщо діти співають неправильно, вихователь повинен вказати на помилку, самому заспівати цей фрагмент. Потім запропонувати одній дитині заспівати пісню, а на останок - вся група повторює твір.
Вибір пісні краще робити разом з музичним керівником. Буває таке, що одну й ту ж пісню діти сприймають по-різному. Це залежить від складу дітей (хлопчики й дівчата), їх музичної підготовленості, інтересів.
Крім правильного виконання мелодії дітьми, вихователь повинен слідкувати за чіткою вимовою слів, закінчень. Приклад вихователя допомагає дітям уникнути неправильної вимови слів. Якщо вихователь помітив помилки, необхідно одразу ж їх виправити.
Виразно виконати пісню допоможе музичний керівник. Він акцентує увагу вихователя на те, які відтінки зробити в пісні згідно художнього образу, які слова виділити, де співати швидше, де повільніше, а де потрібно брати дихання.
Виховуючи у дітей любов до пісні, необхідно розвивати бережливе ставлення до неї, не дозволяти співати крикливо, не доспівуючи текст, як під час самостійної музичної діяльності так і в іграх, на прогулянках. Якщо спів переходить в пусту забаву, необхідно зупинити дітей, зробити зауваження й надати приклад правильного співу. Тоді діти ніколи не будуть байдужими до пісні.
Інтерес вихователя до музики виховує дітей, його щирість у почуттях, узгодженість дій з музичним керівником – основні умови, які дають позитивні результати . Пісня "живе" в дитячому садочку, в кожній групі.
Музика - це "вітаміни" для дітей
Благодійні звуки формують міцне фізичне зоров'я та розвивають здібності малюків.
Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов'язані з нестачею в їхньому житті добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження.
Дзюркіт струмка, шелест лисття, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.
Батьки рідко надають значення таким "дрібницям". Проте благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати чи уповільнювати роботу серця та дихання , підвищувати чи нормалізувати артеріальний тиск, спазмувати чи розслаблювати м'язи, підвищувати рівень ендорфіну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.
Музика в повсякденному житті дітей
Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування її духовного світу. Вона розширює її кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачує почуттями, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. Залучення до музики активізує сприймання, мислення та мову, виховує високий естетичний смак, розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу, всебічно впливає на її розвиток.
Ввести дитину в чарівний світ музики, розвиваючи її музичні і творчі здібності покликані музичні керівники дошкільних закладів. Але важливо не тільки на музичних заняттях, а й у повсякденному житті створювати умови для розвитку музичних нахилів, інтересів, здібностей дітей. В іграх, на прогулянках, під час самостійної художньої діяльності діти за власною ініціативою можуть співати пісні, водити хороводи, слухати грамзапис музичних творів для дошкільників, підбирати найпростіші мелодії на дитячих музичних інструментах.
Музичну діяльність дітей у побуті відрізняє самостійність, ініціативність, прагнення зробити щось своє.
Отже, у дошкільників насамперед потрібно виховувати самостійність й ініціативу у використанні знайомих пісень, танців у різних умовах (в іграх, на прогулянках, у самостійній художній діяльності та ін.), у музично-дидактичних іграх розвивати мелодійний слух, почуття ритму, музично-сенсорні здібності, розширювати коло музичних вражень слуханням музичних творів у грамзапису і сприяти тому, щоб діти відтворювали їх у сюжетно-рольових іграх.
Застосовувати музику в сюжетно-рольових іграх можна по-різному: як ілюстрацію до дій матері (діти співають колискову), святкуючи День народження (танцюють, співають), або для відтворення вражень, одержаних від музичних занять, святкових ранків, вечорів, розваг. Для успішного розвитку таких ігор діти повинні знати багато пісень та хороводів на побутову тематику, про різні професії, транспорт, народні пісні тощо. Такі твори є у програмовому музичному репертуарі (пісні: “Паровоз”, “Курчата”, музика А. Філіпенка, “Літаки”, музика І. Кишка, “Ідемо ми вулицями”, музика Тілічеєвої, “Баю-баю”, музика Красєєва; ігри: “Льотчики”, музика Нечаєва, “Поїзд”, музика Метлова, “Помічники”, музика Шутенко, “Веселий музикант”, музика Філіпенка, хоровод “Городна хороводна”, музика Можежелова та ін.).
Вихователь повинен заохочувати творчі прояви дітей, нагадувати про можливість використання у грі знайомої пісні, допомогти їм у музичному виконанні.
Проведення у повсякденному житті музично-дидактичних ігор, які розучуються дітьми на музичних заняттях, сприяє музичному розвитку, дає змогу дітям розрізняти музичні звуки за тембром, висотою, ритмом, динамікою, за їх напрямком і характером.
Наприклад, вчить дітей розрізняти звучання різних інструментів за тембром (грати якусь мелодію на піаніно, відстукувати ритмічний малюнок пісні на бубні, на барабані, а діти впізнають на якому інструменті він грав).
Розрізняти звуки за висотою (співає нескладну мелодію, а діти повторюють, пропонувати розрізняти за висотою звучання двох бубнів, двох брязкальцях чи трикутників, що відтворюють різні за висотою звуки). Дітей старшого дошкільного віку в ігровій формі навчає розрізняти напрямок звучання мелодії (вгору чи вниз); піднімати ляльку на рух мелодії вгору і опускати, якщо мелодія йде вниз. Розвиває у них почуття ритму, пропонуючи їм за ритмічним малюнком, відстуканим на барабані, впізнати знайому пісеньку або повторити її. В іграх типу “Гаряче-холодно”, коли звучання брязкальця чи бубна послабляється або посилюється в залежності від віддалення чи наближення дитини до схованої іграшки, дошкільнята вчаться розрізняти звуки за динамікою. Для проведення музично-дидактичних ігор потрібно мати магнітофон з записом музичних творів для дошкільників, дитячі музичні інструменти. Музику можна використовувати при розповіданні дітям казок, особливо тих, за сюжетом яких написані дитячі опери або складено інсценівки з музичним супроводом, запропонувати їм послухати у запису пісні окремих персонажів (наприклад “Пісню кози” з опери Коваля “Вовк і семеро козенят” та ін.).
Музика може мати місце і під час проведення бесід. Наприклад, розповідаючи дітям про свято Осені, можна пропонувати заспівати пісні “Гарна осінь” Попатенка, про зиму – заспівати пісні “Зима” Шутенко, “Зимовий ліс”, музика Чічкова та ін..
Пісні, музику можна залучати і під час розглядання ілюстрацій та бесід за ними. Так, розглядаючи ілюстрації з зображенням зимових розваг, діти можуть заспівати пісні: “Голубі санчата”, музика Йорданського та ін., під час бесід за ілюстрацією, на якій зображені діти що йдуть в ліс по гриби, проспівати пісні “На мосточку”, музика Філіпенка, “Ми ходили по гриби”, музика Верещагіна. Народні пісні-примовки, які широко використовуються на музичних заняттях для розспівування (“Сорока-ворона”, “Бім-бом”, обробка Степового).
Пісні, музичні ігри, хороводи повинні мати місце і при ознайомленні дошкільнят з природою – під час спостережень (пісні “Осінь” Красєва, “Ялинка”, музика Філіпенка), прогулянок, екскурсій.
Пісні можна виконати і під час зображувальної діяльності дошкільнят. Наприклад, виліпили діти калачі і заспівали пісню Філіпенка “Калачі”, зробили аплікацію “Курчата” – заспівали пісню “Курчата” Філіпенка, намалювали літак і виконали пісню І. Кишка “Літаки”.
Музика є також постійним супутником ранкової гімнастики. Маршова пісня організовує початкову ходьбу, сприяє виробленню чіткості, ритмічності рухів. Музичний супровід гімнастичних вправ не повинен знижувати темп рухів або допускати великі паузи між вправами. Музика супроводжує й заключну ходьбу. Музичний керівник супроводжує ранкову гімнастику у 2 – 3-х групах щоденно, тобто майже через день у кожній групі.
У програмі дитячого садка в другій половині дня відведено 25 – 35 хв. для самостійної художньої діяльності дітей (зображувальної, літературної діяльності дітей, музичної, театралізованої). Дошкільнята за власною ініціативою малюють, ліплять, грають на дитячих музичних інструментах, драматизують казки, співають пісні, слухають музику в записі тощо. Для організації самостійної музичної діяльності кожна група дитячого садка повинна мати певне обладнання: програвач та набір пластинок, різноманітні дитячі музичні інструменти.
Бажано мати в групі і альбом “Наші пісні” з картинками за змістом знайомих дітям пісень. Однією з важливих умов формування самостійної співочої діяльності є співи без музичного супроводу.
Інтерес дітей до танцювальних рухів часто виникає після пропозиції вихователя у русі, який вони вивчали на музичному занятті.
Виникненню самостійної музично-ігрової діяльності дошкільників сприйматиме використання магнітофона із записом музичного супроводу до улюблених музичних ігор.
Нагадуючи дітям про те, що можна заспівати, потанцювати, пограти на музикальних інструментах, організувати гру в театр та ін. Вносячи в групу нові атрибути, посібники, вихователь сприяє кращий організації самостійної художньої діяльності та розвитку творчих здібностей дітей.
Пожвавлення і радість вносять в життя дошкільнят вечори розваг. Вони дають їм також змогу активніше, творчо виявляти себе в музичній діяльності, сприяють закріпленню здобутих на музичних заняттях знань та вмінь, виховують у них винахідливість, спритність, ініціативу, життєрадісність.
Види вечорів розваг найрізноманітніші: ляльковий, тіньовий, настільний театр, ігри драматизації, вечори ігор-атракціонів, загадок, святкування дня народження дітей, тематичні вечори-концерти (“пори року”, “Наш улюблений композитор”) та ін.
Музика – невід’ємна частина вечорів розваг. У ляльковому, тіньовому, настільному театрах, в іграх-драматизаціях вона допомагає створювати настрій, розкриває і підкреслює характер дійових осіб, сприяє ритмічності їх рухів, емоційному виконанню ролі.
На музичних вечорах, тематичних концертах та концертах художньої самодіяльності, вечорах музичних загадок, у драматизаціях пісень музика відіграє провідну роль. Вона пробуджує емоції дітей спрямовує їхні дії, допомагає відчути і передати засобі музичної віртуозності, розвиває музичні здібності дошкільників.
Вечори розваг проводять у другій половині дня один раз на тиждень для кожної вікової групи (іноді можна об’єднати дві групи разом). Музичні вечори потрібно проводити один раз на два тижні. До вечорів розваг музичний керівник і вихователь готуються заздалегідь. Вихователь розучує з дітьми ролі, а музичний керівник вивчає з ними пісні, танці, музичні ігри, підбирає музику. Тільки завдяки спільним зусиллям вихователів і музичних керівників їхньому тісному контакту пісні, ігри, танці вийдуть у повсякденне життя дитячого садка, будуть сприяти всебічному і гармонійному розвитку дітей дошкільного віку.