| ПІДГОТОВКА ДО САДКА
ОПТИМАЛЬНИК ВІК Найкращий вік, коли дитину слід віддавати до садка – 3 роки. Дворічна дитина ще сильно прив’язана до матері. Чотирьохрічній – важче адаптуватися до нового середовища через те, що вона звикла до домашніх умов. А ось з трьохрічною дитиною чужій людині налагодити контакт простіше. ЯК ОДЯГАТИСЯ В САДОК Купуйте одяг, який дитина може одягнути або зняти самостійно (штани з еластичним поясом, сорочки з великими ґудзиками, светри з широким коміром). Одяг має бути зручним. Для дитини садок на цілий день як домівка, тому в строгому костюмі або сукні, котру шкода зім’яти буде незручно. Одяг повинен бути чистим та охайним! Саме від цього залежить відношення до вашої дитини. Зрозуміло, що в садку трапляються усілякі казуси – грав на полу, облився супом, впав на вулиці, тому краще мати декілька комплектів одягу на зміну.
ЩО ВЗЯТИ З СОБОЮ
ЯК ПОЛЕГШИТИ ВХІД ДО КОЛЕКТИВУ
БАТЬКИ-ВИХОВАТЕЛІ
ПОДБАЙТЕ ПРО ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ Якщо є можливість, з 4 по 10 день зробіть перерву у відвідуванні дитиною садочка з метою профілактики захворювань, тому що саме в цей період слабшають захисні сили організму і дитина може занедужати. ЗУСТРІЙЧАЙТЕ ЧЕМПІОНА Будьте готові до того, що, після відвідування дитячого садку, дитина зміниться. З’являться нові слівця, звички…Не кожен з батьків позитивно оцінює такий досвід, а даремно: разом з ним дітям приходить впевненість у собі та перші навички суспільного життя. |
Сторінка батьків
Сім’я – найкраще творіння природи.
Жодна, навіть найсучасніша педагогічна система не може бути повною мірою ефективною, якщо немає тісного зв’язку із сім’єю
1. Дітей в дитячий садок приводити без запізнення до 7:30 ранку.
2. Діти повинні бути охайно одягнені, при собі мати носову хустинку.
3. Не давати в дитячий садок дітям солодощі небезпечні для здоров'я іграшки та інші непотрібні речі.
4. У випадку захворювання дитини обов'язково повідомляти вихователя та медсестру, не приводити в дитсадок хвору дитину.
5. В разі відсутності трьох днів дитину без медичної довідки в садочок не приводити.
6. Уважно і точно виконувати вказівки персоналу ЗДО, щодо виховання дітей.
7. Не заходити в групи без дозволу, а також не відволікати персонал під час проведення режимних процесів.
8. Своєчасно сплачувати за харчування дітей. (до 20 числа кожного місяця).
9. Забирати своєчасно дитину з дитсадочка.
10. Дотримуватись режиму дня. (Згідно Статуту ДНЗ , Інструкції з безпеки життя та здоров'я дітей дошкільного віку та Закону України «Про дошкільну освіту»).
Шановні батьки!
Пам'ятайте, що мозок дитини здатний зростати до 80% у віці до 4-ох років!
Якщо до цього віку клітини мозку не заповнені інформацією - вони атрофуються.
Зробіть все можливе, щоб не пропустити цей дуже вжливий для розвитку вашої дитини вік!
Завдання дитсадка - розвиток всебічно розвиненої особистості, яскравої творчої індивідуальності, яка живе в гармонії з собою та навколишнім світом.
Відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту” кожна дитина повинна обов’язково отримати дошкільну освіту.
В цьому Вам допоможе наш дошкільний навчальний заклад (ясла-дитсадок)
Ви, шановні батьки, і ми - партнери у вихованні Ваших дітей!
Наш дитячий садок працює, щоб допомогти максимально розкрити й розвити здібності Ваших дітей, дати їм дошкільну освіту й сформувати потрібні для цього вікового періоду навички, виховати їх порядними людьми. Тут ми намагаємося створити всі умови, щоб малюки почували себе затишно й комфортно, як удома.
Просимо Вас:
1) Дотримуватися режиму дня групи (приводити дитину з 7.30, вчасно забирати);
2)сприяти навчально-виховному процесу, співпрацюючи з вихователем в наданні дитині знань, умінь і навичок;
3)без поважних причин не пропускати ЗДО, при відсутності дитини більше 3 днів приносити довідку від лікаря;
4)в разі хвороби або будь-якої іншої причини відсутності дитини попереджувати вихователя;
5)супроводжувати дитину до дитячого садочка, особисто передавати її вихователю, не допускати самостійного приходу дитини до групи;
6)вчасно, до 10 числа кожного місяця забезпечувати оплату за харчування дитини в установі.
Пам'ятка для батьків
Адаптація дитини до садочка
Щоб адаптувати дитину до садочка, необхідно:
1)Психологічно підготувати дитину до відвідування садочка. Найкраще знайомитися з дошкільним закладом ще влітку, коли є можливість багато гуляти на подвір’ї, грати в рухливі ігри.
2)Необхідно вводити в харчовий раціон дитини більше м’яса, сиру, фруктів.
3)Якщо дитина прийшла в садочок зі сльозами, не варто довго прощатися. Ваше маленьке сонечко відчує, що ви спокійні – і саме заспокоїться.
4)Дитині завжди треба говорити правду.
5)Не лякайте дітей садочком, а перетворіть його відвідування на сімейне свято з солодощами та вітаннями.
Ми завжди раді вас вітати у нашому садочку!
Пам’ятка для батьків
Природа – не лише здоров’я, радості. Вона найбільший друг, неоціненне багатство.
Навчіться бачити красу природи і розкривайте її дітям.
Візьміть за правило: жодного дня без милування природними явищами.
Якомога частіше бувайте з дітьми на лоні природи.
Любіть своє природнє довкілля, бережіть його, навчайте своїх дітей любити природу. Нехай ваша рука ніколи не підніметься, щоб знищити красу.
Хай милосердним буде ваше серце до братів менших.
Будьте добрим прикладом для дітей. Навчившись милуватися, любити і берегти природне довкілля, ваша дитина буде милосердною, доброю, співчутливою до всіх і до всього.
Вчіться розуміти природу, станьте її другом та захисником.
Природа дає найбільший матеріал для розвитку мислення і мови дитини. Жодний технічний винахід не замінить його.
Шановні батьки, не забувайте про це!
Вивчіть з дітьми прислів’я та приказки
1) До природи не неси шкоди.
2) Зруйнував гніздо пташине – не буде в тебе ні дітей, ні родини.
3) З природою живи у дружбі, той буде вона тобі у службі.
4) До землі з ласкою – будеш з паскою.
5) Зіпсував воду – не буде честі твоєму роду.
6) Земля найбагатша, вода найсильніша.
7) Земля - наша мати, усіх годує.
8) Добро, як сонце, гріє
Шановні батьки!
Завдяки вашій постійній допомозі дошкільному закладу, підтримці та розумінню у вирішенні проблем низький вам уклін та щирі слова подяки.
Бажаємо вам Божого благословення, а Матінка Божа нехай оберігає вас і ваших діток на всіх життєвих дорогах!
10 ПРАВИЛ ДЛЯ БАТЬКІВ
1. ЛЮБІТЬ СВОЮ ДИТИНУ. РАДІЙТЕ З ЇЇ ПРИСУТНОСТІ, ПРИЙМАЙТЕ ЇЇ ТАКОЮ, ЯКОЮ ВОНА Є, НЕ ОБРАЖАЙТЕ, НЕ ПРИНИЖУЙТЕ, НЕ ПІДРИВАЙТЕ ЇЇ САМОВПЕВНЕНОСТІ, НЕ ПІДДАВАЙТЕ НЕСПРАВЕДЛИВОМУ ПОКАРАННЮ, НЕ ПОЗБАВЛЯЙТЕ СВОЄЇ ДОВІРИ, ДАЙТЕ ПРИВІД ЛЮБИТИ ВАС.
2. ОХОРОНЯЕТЕ СВОЮ ДИТИНУ. ЗАХИЩАЙТЕ ВІД ФІЗИЧНИХ І ДУШЕВНИХ НЕБЕЗПЕК, НАВІТЬ, КОЛИ ТРЕБА - ЖЕРТВУЮЧИ ВЛАСНИМИ ІНТЕРЕСАМИ І РИЗИКУЮЧИ ВЛАСНИМ ЖИТТЯМ.
3. БУДЬТЕ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ. ПРИЩЕПІТЬ ЇЙ ПОВАГУ ДО ТРАДИЦІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ, САМІ ЖИВІТЬ ЗГІДНО З НИМИ. НЕХАЙ У ВАШІЙ СІМ'Ї ПОБУТУЮТЬ ЧЕСНІСТЬ І СКРОМНІСТЬ.
4. ГРАЙТЕСЯ ЗІ СВОЄЮ ДИТИНОЮ. ПРИДІЛЯЙТЕ ЇЙ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ ЧАСУ, РОЗМОВЛЯЙТЕ З НЕЮ, ГРАЙТЕСЯ ТАК, ЯК ЇЙ ПОДОБАЄТЬСЯ, ЇЇ ГРУ СПРИЙМАЙТЕ ВСЕРЙОЗ.
5. ПРАЦЮЙТЕ ЗІ СВОЄЮ ДИТИНОЮ. ДОПОМАГАЙТЕ ЇЙ, КОЛИ ВОНА НАМАГАЄТЬСЯ БРАТИ УЧАСТЬ У РОБОТІ ВДОМА, В САДУ. КОЛИ ДИТИНА ПІДРОСТЕ, ПРИВЧАЙТЕ ЇЇ ВКЛЮЧАТИСЯ В УСІ РОБОТИ ПО ГОСПОДАРСТВУ.
6. ПОКАЖІТЬ ДИТИНІ МОЖЛИВОСТІ Й МЕЖІ ЛЮДСЬКОЇ СВОБОДИ. ДАЙТЕ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ НАГРОМАДИТИ ВЛАСНИЙ ДОСВІД, НАВІТЬ, ЯКЩО ЦЕ ПОВ'ЯЗАНО З ПЕВНИМ РИЗИКОМ. НАДМІРНО ОПІКУВАНА ВІД БУДЬ-ЯКОЇ НЕБЕЗПЕКИ ДИТИНА НЕРІДКО СТАЄ СОЦІАЛЬНИМ ІНВАЛІДОМ.
7. ПРИВЧАЙТЕ ДИТИНУ БУТИ СЛУХНЯНОЮ. СПРЯМОВУЙТЕ ПОВЕДІНКУ ДИТИНИ ТАКИМ ЧИНОМ, ЩОБ ЇЇ ДІЇ НЕ ЗАВДАВАЛИ ШКОДИ НІ ЇЙ САМІЙ, АНІ ІНШИМ. ДИТИНУ ПОТРІБНО ЗАОХОЧУВАТИ ДО ДОТРИМАННЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВИЛ.
8.нАДАВАЙТЕ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ ТАКИХ ПЕРЕЖИВАНЬ, ЯКІ МАТИМУТЬ ЦІННІСТЬ СПОГАДІВ. НЕХАЙ СПОГАД ПРО ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО ЗІГРІВАЄ ЇЇ ВСЕ ЖИТТЯ.
9. ДОЗВОЛЯЙТЕ ДИТИНІ НАБУВАТИ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ. НЕХАЙ НАВІТЬ НЕ БЕЗБОЛІСНО, АЛЕ САМОСТІЙНО.
10.ЧЕКАЙТЕ ВІД ДИТИНИ ТІЛЬКИ ТАКИХ МІРКУВАНЬ, НА ЯКІ ВОНА ЗДАТНА У СВОЄМУ ВІЦІ, ВИХОДЯЧИ З РІВНЯ СВОГО РОЗВИТКУ І ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ.
Наші побажання для безпечного перебування дитини в ЗДО
Батьки повинні передавати дітей особисто вихователю. Не можна без відома вихователя забирати дітей з дитячого закладу, а також доручати це дітям, підліткам у віці до 16 років, особам у нетверезому стані.
Про неможливість приходу дитини в дитячий заклад через хворобу або з іншої поважної причини необхідно обов′язково повідомити в ДНЗ.
Якщо дитина, не відвідує дитячий заклад більше трьох днів, батьки повинні мати довідку від лікаря, при поверненні після більш тривалої відсутності надається довідка про стан здоров′я дитини і про контактних за останній 21 день; після відсутності в літній період – довідка про контакти, обстеження на гельмінти . Перед тим як вести дитину в дитячий заклад, перевірте, чи відповідає його одяг пори року і температурі повітря. Прослідкуйте, щоб одяг дитини не був занадто великий і не сковував його рухів. У правильно підібраному одязі дитина вільно рухається і менше втомлюється. Зав′язки і застібки повинні бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслужити. Взуття має бути легким, теплим, точно відповідати нозі дитини, легко зніматися і вдягатися. Небажано носіння комбінезонів. Носовичок необхідний дитині, як в приміщенні, так і на прогулянці. Зробіть на одязі зручні кишені для його зберігання.
Приводити дитину в дитячий заклад здоровим та інформувати вихователів про будь-які зміни в стані здоров′я дитини вдома.
Приводити дитину в охайному вигляді, чистому одязі і взутті; мати: змінне взуття, змінний одяг гребінець, спортивну форму, комплект змінної білизни для сну (піжама), панамку (в теплий період року), два пакети для зберігання чистої і використаної білизни;
Щоб уникнути випадків травматизму, батькам необхідно перевірити вміст кишень в одязі дитини на наявність небезпечних предметів. Категорично забороняється приносити в ДНЗ гострі, ріжучі, скляні предмети, а також дрібні предмети (намистинки, гудзики і т. п.), таблетки та інші лікарські засоби.
Просимо не давати дитині в дитячий заклад жувальну гумку, ласощі.
Спірні і конфліктні ситуації з вихователями та іншими батьками вирішувати за відсутності дітей.
У групі дітям не дозволяється бити і ображати один одного, брати без дозволу особисті речі, в тому числі і принесені з дому іграшки інших дітей; псувати і ламати результати праці інших дітей. Дітям не дозволяється «давати здачі», так само, як і нападати один на одного. Ця вимога продиктована міркуваннями безпеки кожної дитини.
Дитячий садок: для чого він?
У дитячому садку зростаюча особистість установлює систематичні зв'язки з дорослими і однолітками за межами своєї сім'ї, залучається до різних видів діяльності, оволодіває системою цінностей.
Група дитячого садка має два основних джерела впливу &‐ це вихователь і самі діти.
Вихователь виступає насамперед джерелом пізнавальної інформації для дитини, моральних вимог, турботи про неї, підтримки і підкріплення її дій та вчинків. Приходить на допомогу, виявляє радість або занепокоєння з приводу її досягнень чи невдач.
Дитяча група — важливий чинник соціалізації зростаючої особистості. Вплив однолітка на дитину не менш значущий за роль дорослого у становленні малюка. Зокрема, зверніть увагу, як неоднаково реагує дитина на одне й те саме зауваження і за змістом, і за інтонацією, залежно від того, хто його висловлює — дорослий чи одноліток. За словами польського психолога Кемпінські, малюк зростає у двох площинах: майже вертикальній, де, з одного боку, перебуває недосяжний напівбог — Дорослий, і в горизонтальній площині, де, з другого боку — він рівноправний партнер-одноліток. Дитячий садок. Для чого він?
Незамінний вплив дитячого садка на самостійну активність дошкільника. Якщо сім'я опікується малюком, то дитячий садок значно більше довіряє йому, надає можливість виявляти власну ініціативу, незалежність, критичність.
Спілкування з дитиною вдома має низку особливостей. І найперше — це абсолютне розуміння батьками жестової мови дитини. За протягнутою дитячою рукою і певним відповідно інтонованим вигуком «У-у!» чи «М-м!» батьки чітко бачать потребу малюка і задовольняють її цілком. Наразі дитина росте з абсолютною впевненістю, що її розуміють. А мамині нарікання на те, що 1,5—2,5-річний малюк майже не говорить, розбиваються об її ж власну готовність зрозуміти свою дитину. Натомість спілкування дитини з вихователями вимагає від неї висловлення своїх бажань, потреб, невдоволення, ставлення до предметів, подій та людей за допомогою слів. Тому постійне спілкування з вихователями і однолітками сприяє розвитку в неї мовлення — важливого засобу взаємодії, основи соціальної поведінки. Щодень дитина удосконалює вміння висловлюватись грамотно, чітко, зрозуміло, виразно, вправляється у вияві мовленнєвих і комунікативних здібностей, засвоює визнані в групі норми поведінки.
Отже, головна перевага дошкільного навчального закладу — це можливість дитини щоденно повноцінно вільно спілкуватися з однолітками! В іграх з дітьми свого віку закладаються основи взаємодії з людьми, розвиваються вміння діяти разом, розуміти інших, допомагати і співчувати їм. Режим дня і дисципліна теж належать до переваг дитячого садка. Усі діти насправді дуже люблять порядок і режим, це батьки привчають їх до вільного плавання». Та й щоденні гарячі сніданки і обіди без домашнього печива, цукерок, сухариків з гамбургерами і жуйками підуть дитині лише на користь. Не секрет, що мами вельми рано привчають малят до фаст-фуду. Окрім цього, дитина, що пройшла через дитячий садок, легше адаптується до шкільного навчання, більше пристосована до умов навчання в школі, зокрема таких:
• працювати в групі, тобто в одному темпі, заданому дорослим;
• працювати за інструкцією дорослого;
• прийняти узагальнене ім'я «діти» і реагувати на нього;
• вміти налагоджувати стосунки з однолітками і дорослими тощо. Дошкільник, що йде у 1-й клас, оминаючи садок, частіше потерпає від зовнішньо заданих вимог до нього, його діяльності.
Любов батьківська — почуття дорогоцінне, але воно не може замінити собою педагогічного вміння і педагогічної підготовки, якої почасти батьки позбавлені.
ДОРОГОЮ ДО САДОЧКА
Вранці батьки поспішають на роботу, а діти — ні..
Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка (навіть якщо він розташований поруч з будинком чималою проблемою.
Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?
Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу до дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих?
Беріть ініціативу у свої руки!
Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (і калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, і дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу. У дитини кепський настрій — розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.
Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчуються на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки — ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» — «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка-а-а. І зраділа квітка-а-а!» І нехай спочатку це буде не дуже образно і складно — зате весело! Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна використовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Наприклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються:
навесні — розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.
Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад зелений, і називає предмети тільки ці кольору. За кілька днів — жовтий тощо. Словесний поєдинок.
За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.
Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показ як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування а й допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.
Ми раді, що Ви довірили нам своїх дітей.
Маємо надію, що виправдаємо ваші сподівання, зробивши перебування малят у садочку цікавим, змістовним та незабутнім.
А поради, що є на цій сторінці допоможуть глибше познайомитися із специфікою роботи дошкільного закладу та стануть у нагоді при вирішенні актуальних питань пов’язаних із розвитком дітлахів.
Ми завжди раді бачити Вас у стінах садочка, допомогти у вирішенні проблемних питань і у разі потреби надати кваліфіковану допомогу. Сподіваємось на підтримку і плідну співпрацю як безпосередньо у садочку, так і на сторінках нашого сайту.
Родина, сім'я — це велика сила. Тільки вона є надійним і незрадливим захистом від усяких життєвих негараздів.
Взаємини батьків і дітей — це споконвічна проблема, від позитивного вирішення якої залежить благополуччя нашої держави, адже сім'я — це державна структура.
Дружні, спокійні, врівноважені стосунки між батьками і дітьми — це запорука здорового морального клімату в суспільстві. Не може людина творчо працювати, навчатися, якщо її щось пригнічує, тривожить, якщо не все гаразд у сімейних стосунках.
Батьки завжди бажають своїм дітям щасливої долі, просять у Бога благословення для своїх синів і дочок, мріють бачити їх щасливими і здоровими, добрими і порядними людьми.
Батьківська суворість іноді сприймається дітьми негативно, бо вони не завжди вміють і бажають прислухатися до мудрих порад, не хочуть вчитися на чужих помилках. У таких випадках між батьками та дітьми виникають непорозуміння, і, як правило, саме мама й тато усувають ці конфлікти, тактовно й доброзичливо пояснюють дітям, хто в чому помиляється.
Вважаємо, що найголовнішим у сімейному вихованні мусить бути взаємоповага між старшим та молодшим поколінням, уміння зрозуміти, вислухати одне одного, підтримати, пожаліти. Любов — ось те почуття, яке робить сім'ю міцною, нездоланною у будь-яких життєвих випробуваннях.
Тільки родина — опора в житті кожної людини. І те, якою буде погода в домі, яким теплим та ясним буде родинне вогнище, залежить і від батьків, і від дітей.
Родина для дитини – це тепле гніздечко, в якому вона почуває себе спокійно і впевнено: вона кохана і захищена. Але родина – це не завжди тато, мама, дитина. Настав той час, коли Ви батьки відчуваєте що вашого спілкування з дитиною вже замало. Постає питання, як задовольнити потреби дитини? Шляхів дуже багато. Один з них – це суспільне виховання – дитячий садок. Дитячий садок стає другим домом, вихователь, вихованці групи – другою родиною. Нам, дорослим, варто пам’ятати, що дитина перш за все людина, яка вступає в новий, цікавий, повний нових вражень і знайомств період свого життя. Тільки від нас, дорослих, залежить на скільки цей період буде для дитини позитивний.
·Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися;
·Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися;
·Якщо діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути боязливими;
·Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться розчаруванню;
·Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться довірі;
·Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими;
·Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими;
·Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими;
·Якщо діти живуть у доброті та ввічливості, вони вчаться поважати;
·Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ прекрасний.
·Крім їжі та одягу мені потрібні душевне тепло, сердечність та Ваша любов.
·Говоріть до мене серцем і Вашими руками, тому що слова не завжди мені зрозумілі.
·Не застосовуйте до мене силу. Це привчить мене до думки, що з позиції сили можна все вирішити. Я швидше відгукнусь, коли мене просто поведуть за собою.
·Не давайте зайвих обіцянок, бо Ви не завжди можете її виконати. Я можу втратити довіру до Вас.
·Не акцентуйте уваги на моїх «поганих звичках». Це тільки буде надихати мене продовжувати робити те ж саме.
·Не робіть зауважень у присутності людей. Я більше і краще зрозумію все, коли Ви спокійно поговорите віч-на-віч.
·Зробіть так, щоб я відчував свою важливість і потрібність, своє місце у планах нашої родини.
·Зробіть так, щоб я ніколи не боявся втратити Вашу любов.
·Допоможіть мені зрозуміти різницю між добром і злом, правдою і неправдою.
·Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я ще роблю сотні помилок.
·Не карайте мене за невдачі, сам невдача вже є карою для мене. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – тільки мої вчинки.
· Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також – як і чому. Прошу не робіть всього за мене, бо я тоді виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням.
·Будьте доброзичливими до мене, щоб я навчився відчувати теж саме до інших.
·Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експерементую «забагато, задовго, зачасто».
·Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо тільки дитина.
·Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився.
·Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті.
·Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували.
·Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася в милиці, які будуть заважати мені робити самостійні кроки. Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що Ви мене також.
1. Своєчасно приводити дитину до дошкільного закладу – до 8.30 та забирати – до 18.00.
2. Приводити дитину в ДНЗ у чистому одязі, у взутті, що відповідає розміру ноги дитини та санітарно-гігієнічним вимогам.
3. Приводити в ДНЗ здорову дитину, повідомляти вихователям про її самопочуття вдома та незвичайні випадки (падіння, ушкодження, скарги на погане самопочуття тощо).
4. Вихователь зобов`язаний щодня оглядати дитину з метою своєчасного виявлення ознак хвороб , нездужання,тілесних ушкоджень.
5. Якщо під час ранкового прийому у дитини виявлено ознаки хвороби, батьки зобов`язані звернутися до лікаря за консультацією або медичною допомогою.
6. При відсутності дитини в ДНЗ більше трьох днів необхідно надати довідку від лікаря.
7. Батьки або особи, що за їх дорученням приводять дитину в ДНЗ, мають передати її вихователю. Не припустимо відправляти дитину до дитячого садка саму, без супроводу дорослого.
8. Батькам треба заздалегідь повідомляти вихователя щодо осіб, яким вони доручають забрати дитину з ДНЗ. В окремих випадках таке доручення оформляється письмово.
10. Вихователь не має права віддавати дітей з ДНЗ неповнолітнім дітям, батькам в нетверезому стані.
11. Вносити плату за харчування до 20-го числа кожного місяця.
12. Вихователь не несе відповідальність за збереження прикрас (сережки, хрестики тощо).
•Намагайтеся брати участь у діяльності групи. Займайтеся разом з дітьми.
•Заохочуйте дітей до того, щоб вони вдягалися і роздягалися самостійно. Допомагайте лише у разі потреби.
•Не пояснюйте дитячих малюнків, конструкцій тощо. Не давайте їм назви.
•Звертайтеся до дитини за поясненнями і коментарями.
•Вибирайте моменти для запитань
•Носіть зручний одяг, в якому ви почуватимете себе комфортно, сидячи на килимі, граючись з дітьми на майданчику.
•Не дискутуйте з дітьми, іншими дорослими. Якщо вас щось непокоїть, якщо виникають запитання або якщо у вас є якісь коментарі стосовно правил групи чи поведінки дітей, звертайтеся з ними до вихователя.
• Подавайте вихователям свої ідеї і побажання стосовно планування та організації навчально-виховного процесу.
•Розкажіть вихователям про свої інтереси, здібності, таланти - для того, щоб вихователі могли використати це у роботі групи.
•Познайомтеся з Правилами групи до того, як почнете працювати з дітьми.
•Попросіть вихователів пояснити, як вам слід діяти у разі антисоціальної поведінки дітей.
•Не обговорюйте поведінку дітей перед групою.
•Надавайте дітям достатньо часу для самостійного виконання завдання.
Гіркі сльози матері
Любомира Калуська
Кохання поєднало у шлюбі двох людей:її та його. Були молоді гарні і щасливі. Народилося двоє синочків. Хтось,очевидно,позаздрив їхньому щастю,наче хтось наврочив. Важко знайти,хто тому виною. Мабуть обоє. Чоловік любив себе значно більше,ніж дружину та дітей. А вічно заклопотана дружина розривалася між роботою,синами і чоловіком. Була доброю господинею. Прагнула вчасно наготувати, прибрати. Часу було обмаль,а на себе й поготів. Чоловік перестав її помічати. Стала для нього байдужою і нецікавою. Змінювалися жінки,друзі,товариство. Однак жодного разу не
з’явилося бажання підставити своє чоловіче плече під тягар домашніх клопотів,з якими вставала і лягала жінка,мати його синочків.
Та й зрештою і сини стали для нього чужі й байдужі. Не переобтяжував себе клопотами,коли діти хворіли,коли виникали проблеми у юнацькому віці,коли на материну мізерну зарплату лікаря ледве зводили кінці з кінцями. Врешті залишив сім’ю.
А сини росли. Росли без батьківської ласки,вимогливості, збезмежною, жертовною, самовідданою любов’ю матері,яка і далі брала всі турботи на себе. Жаліла синів, що без батька ростуть. Тому до праці не залучала,від житейських турбот як могла відгороджувала,все найкраще – було для них, для синочків.
Пройшли роки. Повиростали сини. Та нема у матері щастя - радості.Не звикли сини працювати,розсівати навколо себе любов,добро,милосердя.
Виросли егоїстами,які визнають тільки свої інтереси.
Гірко матері на душі. Страшно від думки,що пішли сини у світ черствими людьми. Але ще теплиться надія… А може,ще проллється скупою сльозою вини синівська ніжність на змарнілу,згорьовану мамину щоку.
