«Що таке інклюзія…? Пам’ятка для батьків!»
Останнім часом в освітньому просторі все частіше можна почути таке словосполучення, як «інклюзивна освіта», або «інклюзивне навчання».
Інклюзія— процес включення всіх громадян в соціумі. І насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування тих методів, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь суспільному житті.
Інклюзія — це процес реального включення осіб з особливими потребами в активне суспільне життя.
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних, з урахуванням індивідуальних особливостей таких дітей»
Заклади інклюзивного типу працюють з усіма дітьми, незалежно від рівня їх фізичного розвитку, расової приналежності та інших чинників. Тому думка про те, що в них все пристосоване (форми та методи навчання і виховання, обладнання, тощо) лише для «особливих» діток є помилковою. Такі заклади в однаковій мірі приділяють увагу всім вихованцям. Вони створюють найбільш сприятливі умови для оволодіння дітьми навичками колективної праці і самообслуговування , розвитку та навчання, вчать співчуттю і толерантному відношенню до всіх.Завдяки інклюзії у дітей, що мають різні обмеження, формується та розвивається почуття, що вони такі ж як всі,нічим не відрізняються від свої здорових однолітків. А здорові діти навчаються сприймати своїх «особливих» друзів звичайними, намагаються налагоджувати з ними приятельські стосунки.
Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.
Інклюзивна освіта дозволяє:
- Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти дитини.
- Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.
- Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.
- Залучати батьків в процес навчання і життя школи.
- Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.
- Створювати дружні стосунки з іншими дітьми
- Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.
Переваги інклюзивної освіти:
для дітей з особливими освітніми потребами:
- Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.
- Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.
- Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
- Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.
- У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.
для інших дітей:
- Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.
- Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.
- Діти вчаться співробітництву.
- Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.
для педагогів та фахівців:
- Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
- Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
- Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.
Як потрапити в дошкільний навчальний заклад до інклюзивної групи.
Дорожня карта
- Ознайомлення з мережею дошкільних навчальних закладів району.
- Батьки дитини особисто приходять до керівника ДНЗ на співбесіду та пишуть заяву щодо зарахування дитини в навчальний заклад і надають документи.
У випадку, якщо на момент подачі документів до ДНЗ батьки вже знають про особливості розвитку дитини, бажано на цей момент отримати відповідні висновки і рекомендації інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ).
При цьому обов’язково повідомляють керівнику ДНЗ, що дитина потребує особливих освітніх послуг.
- Якщо на момент подачі документів до ДНЗ батьки дитини не звертались до ІРЦ, тоді наступний крок – відвідання ІРЦ та отримання відповідного висновку та рекомендацій.
- Керівник ДНЗ подає клопотання до відповідного територіального відділу освіти щодо створення відповідних умов для забезпечення повноцінної роботи інклюзивної групи.
- Орган управління освітою приймає рішення щодо створення необхідних умов перебування дитини з особливими освітніми потребами в даному ДНЗ.
У разі неможливості створення таких умов, місцеві органи освіти можуть запропонувати батькам інший дошкільний заклад, в якому вже створені умови, або є можливість їх створити.
- У випадку необхідності індивідуального супроводу дитини, функцію асистента дитини можуть виконувати один із батьків дитини (або особа, яка їх замінює) чи особа, визначена батьками згідно їхньої письмової заяви та відповідно до встановлених вимог (проходження медичного огляду та фізичний і психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати зазначену функцію тощо).
Головний принцип інклюзивного навчання
- перебування дітей з певними порушеннями в масовій дошкільній групі, оволодіння нею знаннями, вміннями та навичками нарівні із здоровими однолітками;
- соціально медико - педагогічний супровід дітей;
- забезпечення належних умов для навчання, виховання корекційно - компенсаторної роботи, матеріально - технічне, кадрове, фінансове забезпечення.
Демократичні зміни у суспільному житті країни зумовили нове бачення, розуміння та переоцінку багатьох сталих положень. Вочевидь, не оминули ці тенденції й освіту, зокрема спеціальну. Як наслідок - на сучасному етапі однією з альтернативних форм здобуття освіти з особливостями психофізичного розвитку стало інклюзивне навчання.
В Україні діти з відхиленнями в розвитку здобувають освіту в спеціальних навчальних закладах або закладах комбінованого типу – спеціальних садках (групах), школах-інтернатах. Проте в Канаді, США, Європі на сьогодні нагромаджено значний досвід залучення дітей з особливими потребами до навчання в найближчих за місцем проживання навчальних закладах загального типу.
Інклюзивне навчання, передусім, передбачає перебування дитини з особливими потребами в масовому загальноосвітньому дошкільному чи шкільному закладі, оволодіння нею знаннями, вміннями та навичками в ті ж самі терміни, що і здоровою дитиною. Сама ідея інклюзії базується на тому, що життя і побут людей з обмеженими можливостями мають бути найбільш наближені до умов і стилю життя суспільства, в якому вони перебувають.
Ці принципи закріплені низкою міжнародних правових актів: Декларацією прав дитини, Декларацією про права осіб з відхиленнями в інтелектуальному розвитку, Саламанською декларацією, Декларацією про права інвалідів тощо. В Україні закони «Про освіту», «Про загальну середню освіту» стверджують, що всі діти, в тому числі діти з обмеженими психофізичними можливостями, діти-інваліди, мають право на навчання, на здобуття освіти.
Гасло в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами – «Повір у себе!»
З 2023 року в ЗДО були направлені діти з особливими освітніми потребами. Перед педагогічним колективом та адміністрацією постало завдання організації роботи по забезпеченню соціалізації та розвитку дітей. Так як ця справа була цілком новою, то основною метою стало визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Інклюзивний підхід
Створення таких умов, за яких діти мають однаковий доступ до освіти, у тому числі діти з особливими потребами, які перебувають в масовій дошкільній групі. Водночас, усі діти в таких умовах краще адаптуються до навколишнього середовища оволодівають соціальними навичками почуваються більш самостійними потрібними в суспільстві.
Переваги інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами
Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується:
· моторний
· мовний
· соціальний
· емоційний
· розвиток дитини.
· Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.
· Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
· Навчання проводиться з орієнтацією на здібності та інтереси дітей.
· У дітей є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками.
«Формування толерантного ставлення
до людей з особливими потребами»
Толерантне ставлення людини
Збереже планету від негод
Розрубає мотлох павутини
Переріже нитку перешкод
Толерантне ставлення до всього
Збереже врятує і спасе
Допоможе вгледіть перемогу,
Допоможе витримати все.
Виховання толерантності в людських взаємостосунках, формування менталітету толерантності – найважливіше стратегічне завдання освіти в ХХІ столітті.
Толерантність – це саме те, чого не вистачає сьогодні людям: терпіння, терпимості, розуміння, дружнього ставлення, адекватного сприйняття. Чудово розуміючи, що ми всі різні і потрібно приймати іншу людину такою, якою вона є, ми не завжди поводимося коректно й адекватно. Важливо бути терпимим одне до одного, що дуже непросто.
Толерантність… Майже кожного дня ми зустрічаємося з цим поняттям, але не всі можуть або хочуть проявляти це почуття, тож потрібно разом попрацювати над цією проблемою. Щоб кожен взяв для себе щось цікаве та корисне. Від цього залежить наше майбутнє. А оскільки все починається з дитинства, то першочерговим завданням закладів освіти є здійснення програм виховання, що направлені на формування у здобувачів освіти доброго ставлення до людей.
Кожна людина впродовж свого життя налагоджує найрізноманітніші соціальні стосунки, оскільки вони є невід’ємною складовою нашого буття. Більшість дітей налагоджує дружні стосунки з однолітками природним шляхом. Однак деяким дітям, зокрема, з особливостями психофізичного розвитку, доводиться в цьому допомагати (шляхом створення відповідних умов). Діти легше вступають у нормальні соціальні та дружні стосунки в середовищі, де такі взаємини цінуються й заохочуються. Це означає, що педагоги постійно мають створювати ситуації для розвитку позитивних соціальних взаємин між дітьми. Завдяки контактам із друзями діти розвиваються емоційно та соціально, вони вчаться жити в злагоді з людьми, у них формується самоповага. Дружба дає дітям відчуття потрібності, а також пробуджує палітру позитивних почуттів.
Педагоги мають сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми природним шляхом. Не намагайтеся силувати дітей до дружби, оскільки такі взаємини мають розвиватися природно.
Учіть дітей з повагою ставитися до товаришів і додержуватися норм поведінки під час взаємодії. Наприклад, комусь можуть бути неприємні часті торкання. Інколи діти можуть ставитися до товаришів з особливими потребами як до великих ляльок або домашніх тварин. Слід вчити дітей поважати гідність однолітків з особливими потребами.
Демонструйте дітям позитивну соціальну поведінку. Якщо вихователь ставитиметься до всіх дітей з повагою то діти діятимуть аналогічно. Якщо ж вони бачитимуть грубе або неуважне ставлення до дітей з особливими освітніми потребами, ймовірно, що вони наслідуватимуть це під час взаємодії з ними. Вчинки говорять більше за слова. Будь-які дії педагога не лишаються непоміченими й впливають на дітей.
Заохочуйте дітей до співробітництва й взаємного обміну послугами. Вчіть дітей обмінюватися послугами. Це має бути взаємний, а не однобічний процес. Діти з особливими потребами мають не лише отримувати допомогу, а й надавати її іншим.
Дайте дітям зрозуміти, що допомога має бути доречною. Вчителі та вихователі інклюзивних закладів часто стикаються з проблемою, коли діти з типовим розвитком намагаються все робити замість своїх товаришів з особливими потребами, їхнє бажання зрозуміле, але така надмірна допомога може призвести до нездорової залежності та нерівності в партнерських стосунках. Необхідно уважно стежити за поведінкою та сигналами дітей з особливими потребами. У багатьох випадках вони не потребують допомоги своїх товаришів або навіть не бажають її.
Вчіть дітей співчувати й наголошуйте на ідеї соціальної справедливості. Більшість дітей добре розуміє, що є справедливим, а що ні. Педагоги не повинні говорити дітям, що дітей з особливими потребами необхідно жаліти, оскільки стосунки, побудовані на жалості, не можуть бути рівними. Необхідно зосереджувати увагу на тому, що у всіх дітей з особливими потребами є власні інтереси, здібності й таланти, якими вони можуть поділитися з іншими. Це сприяє налагодженню рівноправних дружніх стосунків.
Навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами має такі особливості:
· простий виклад матеріалу;
· повторюваність;
· поглиблений індивідуальний і диференційований підходи;
· предметно-наочний і практичний характер;
· опора на розвиненіші здібності й подолання загальної недостатності та вадінтелектуальної сфери.
З метою реалізації інклюзивної освіти вихователі повинні вміти:
здійснювати моніторинг розвитку дітей, що мають труднощі у засвоєнні знань, різних видів діяльності та адекватно оцінювати причини, якими спричинено ці труднощі.
свогчасно виявити відхилення у розвитку дошкільників та під керівництвом корекційного педагога брати участь у здійснені правильного психолого-педагогічного супроводу дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку;
здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до вихованців з вадами психофізичного розвитку;
формувати готовність здорових дошкільників до позитивної спільної взаємодії з однолітками, що потребують корекції психофізичного розвитку;
проводити роботу з батьками щодо надання їм правдивої інформації про осіб з порушенням психофізичного розвитку.
Поза всяким сумнівом, компетентність вихователів є однією з умов ефективності дошкільної освіти. Результати досліджень багатьох науковців засвідчують, що розумовий, емоційний і соціальний розвиток дітей з психофізичними вадами прямо залежить від позитивного ставлення до них, їх розуміння та прийняття педагогами, батьками і здоровими дітьми. Сприятливе соціальне та розвивальне середовище є однією з вихідних умов розв'язання проблем інклюзивної освіти. Тому забезпечення такого середовища -одне із завдань психолого-педагогічного супроводу дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку. Педагоги дошкільного закладу мають передусім формувати позитивне ставлення здорових вихованців до дітей з психофізичними вадами, прийоми адекватної взаємодії, емпатії.
Ця робота здійснюється за допомогою таких методів:
а) бесіда,
б) переконання,
в) розгляд проблемних ситуацій,
г) сюжетно-рольові ігри,
д) перегляд спеціально відібраних відеосюжетів.
Оскільки дитина-дошкільник - це відзеркалення сім'ї, то відповідну роботу потрібно провести і з батьками здорових дітей, формуючи у них позитивне ставлення до перебування у групі дітей з особливими потребами. Отже, інклюзивна дошкільна освіта - це одна із реалій нашого життя. Проте, потрібно пам'ятати, що її ефективність залежить від багатьох умов, головною з яких є комплексний психолого-педагогічний супровід. З метою впровадження системи психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку, які навчаються в умовах інклюзивної освіти, важливим є організація і здійснення комплексного підходу, реалізація якого передбачає:
1. Поетапне впровадження інклюзивної освіти, яке потребує проведення необхідних психосоціальних та педагогічних заходів, а саме:
- Психодіагностичний етап:
- діагностика рівня розвитку дітей: виявлення індивідуальних особливостей психічного, фізичного, інтелектуального розвитку; рівня розвитку психічних процесів;
діагностики соціальної зрілості, інтелекту, стилю взаємодії педагогів і батьків з дитиною;
- тестування та анкетування педагогів та батьків на предмет готовності до здійснення інклюзивного навчання;
вивчення особливостей сім'ї, в якій виховується дитина;психолого-педагогічне спостереження за особливосгями соціальної взаємодії учнів у школах з інклюзивним навчанням.
2. Оформлення документації для здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими потребами:
банку даних дітей відповідно до особливостей та наявних порушень;
картки здоров'я і розвитку дитини;
психологічної картки індивідуального розвитку дитини;
соціального паспорту сім'ї, в якій виховується дитина;
щоденника спостереження за дитиною в начальному закладі;
щоденника спостереження за станом здоров’я поведінкою дитини вдома у позаурочний час.
3. Розробка та затвердження індивідуальних програм навчання і розвитку з рекомендаціями для педагогів і батьків, розроблених за участі різних фахівців (лікаря, психолога, соціального педагога, педагога-дефектолога, учителя-логопеда).
4. Створення власної навчально-методичної та інформаційної бази, а саме:
банку даних навчальних і виховних програм;
механізму забезпечення отримання оперативної інформації про рівень здоров'я, навчання і розвиток дитини з особливими потребами.
5. Моніторинг результативності, який передбачає застосування наступних методів:
- дидактичного - вивчення результативності різних сторін навчально-виховного процесу; - виховного - простеження ефективності виховного процесу, системи взаємостосунків його учасників; - управлінського - простеження за характером взаємостосунків на різних управлінських рівнях в системах: «керівник - педагогічний колектив», «керівник - діти», «керівник - батьки», «керівник - зовнішнє середовище»; - соціапьно-психологічного - спостереження за системою колективно- групових взаємовідносин, за характером психологічної атмосфери педагогічного колективу, психологічного стану дітей, батьків; - медичного - відстеження динаміки стану здоров'я дитини з особливими потребами.
6. Виявлення і прогнозування можливих проблем, серед яких можуть бути наступні: - виникнення опору новому середовищу з боку дитини, для зняття якого потрібно включати розробку додаткових освітньо-виховних ресурсів; - виникнення внутрішніх і зовнішніх конфліктів між педагогом і дитинок), педагогом і батьками внаслідок роботи із проблемою «особливоїдитини».
7. Розробка шляхів корекції можливих негативних наслідків:
- планування резерву часу для перегляду спланованих форм, методів, прийомів роботи з дітьми та їх батьками;
- ґрунтовне пояснення батькам і педагогам переваг інклюзивної освіти;
- реорганізація індивідуальних психолого-педагогічних програм супроводу дітей, які виявляють відповідні проблеми;
- відстеження результативності впроваджених змін.
При організації інклюзивної освіти в нашому закладі ми спиралися на основні умови, які сприяють успішності проведення цієї роботи.
Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема дитини з особливостями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього закладу . Інклюзивне навчання забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами у загальноосвітніх школах за рахунок застосування методів навчання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей; забезпечує рівноцінне ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами. Отримані поза соціумом знання і вміння не могли допомогти дітям з особливими освітніми потребами цілковито адаптуватися в суспільстві, підготуватися до подолання неминучих життєвих труднощів, а, отже, реалізуватися в повній мірі як рівноправні і повноцінні члени суспільства. В інклюзивних класах діти з особливими потребами включені в освітній процес. Вони осягають основи незалежного життя, засвоюють нові форми поведінки, спілкування, взаємодії, вчаться виявляти активність, ініціативу, свідомо робити вибір, досягати згоди у розв’язанні проблем, приймати самостійні рішення.
Філософія інклюзії базується на вірі в те, що кожна людина з вадою має отримати освіту і житлові умови, які б якомога ближче відповідали нормальним. Вона передбачає істотні зміни в культурі, політиці та практичній діяльності шкіл. Одним із аспектів інклюзивної освіти є забезпечення ефективності навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітньому закладі. Увага зосереджується на соціалізації дітей цієї категорії та якості навчання. Діти з особливими потребами стають частиною нашого життя, вони включаються в загальноосвітні школи, оточення, спільноти. До них ставляться як до рівних і як таких, що заслуговують на повагу і сприйняття їх такими, як вони є. Це те право, яким всі ми користуємось як члени суспільства.
Інклюзія базується на концепції «нормалізації», в основі якої – ідея, що життя і побут людей з обмеженими можливостями мають бути якомога більше наближені до умов і стилю життя усієї громади. Принципи «нормалізації» закріплені низкою сучасних міжнародних правових актів: Декларація ООН про права розумово відсталих (1971), Декларація про права інвалідів (1975), Конвенція про права дитини (1989) та ін. Зокрема, Декларація ООН про права розумово відсталих є першим нормативно–правовим документом щодо визнання осіб з порушеннями психофізичного розвитку суспільно повноцінною в соціальному сенсі меншиною, яка потребує соціального та правового захисту.
Створення інклюзивних груп у ЗДО
Уряд затвердив Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти. Документом визначаються організаційні засади діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування та форми власності.
Інклюзивні групи для виховання й навчання дітей з особливими освітніми потребами створює засновник (засновники) закладу дошкільної освіти: в обов’язковому порядку на підставі письмового звернення батьків або законних представників особи з особливими освітніми потребами. Інклюзивні групи формують, як правило, станом на 1 вересня поточного року. Якщо батьки звертаються в інший термін, рішення про відкриття таких груп приймає засновник ЗДО.
Документи для зарахування до інклюзивної групи
Зараховує дітей до інклюзивних груп директор ЗДО на підставі:
заяви батьків (осіб, які їх замінюють)
копії свідоцтва про народження дитини
медичної довідки лікаря-педіатра або сімейного лікаря закладу охорони здоров’я, в якому спостерігається дитина, із зазначенням того, що вона здорова і може відвідувати ЗДО
«Карти профілактичних щеплень» (форма № 063/о).
Додатково необхідно надати висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
Комплектування інклюзивної групи
Інклюзивні групи комплектують: з розрахунку не більш як троє дітей з ООП за віковими ознаками: одновіковими різновіковими з огляду на особливі освітні потреби дітей.
Освітній процес в інклюзивній групі ЗДО
Освітній процес в інклюзивних групах дітей з ООП провадять відповідно до Базового компонента дошкільної освіти за окремими програмами, затвердженими МОН, та методиками з огляду на індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності дітей ураховуючи рекомендації ІРЦ.
Команда психолого-педагогічного супроводу дитини
Оптимальні умови освітнього процесу в інклюзивних групах забезпечує команда психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП. Така команда діє відповідно до локального Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Таке положення ЗДО розроблює на підставі Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затв. наказом МОН України від 08.06.2018 № 609.
Асистент вихователя забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу. Його посаду вводить з розрахунку 1 шт. од. на кожну інклюзивну групу. Ключове завдання асистента вихователя — співпраця з вихователем інклюзивної групи для: надання допомоги під час здійснення освітнього процесу адаптації навчальних матеріалів з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП забезпечення індивідуального супроводу дітей з ООП.
Асистент дитини ЗДО забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП на підставі: рекомендацій ІРЦ письмової заяви батьків (осіб, які їх замінюють). Асистент дитини проходить медичний огляд відповідно до вимог законодавства.
Організація освітнього процесу
дітей з особливими освітніми по-
требами у період воєнного стану
В умовах воєнного стану значна кількість дітей з ООП була тимчасово переміщена до інших регіонів України. Наразі в жодному куточку України внаслідок збройної агресії РФ діти з ООП не почуваються в безпеці через відсутність належних умов для здобуття освіти. Також, збільшилося навантаження на батьків і заклади, які частково виконують функцію прихистку для внутрішньо переміщених осіб. З метою забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України було внесено низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. Листом МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» надано роз’яснення про зазначені вище зміни, з урахуванням яких має здійснюватися організація освіти дітей з ООП у новому навчальному році. Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, у період воєнного стану викладено у Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період. Однак, зважаючи на значну кількість звернень, що надходять до Міністерства освіти і науки України, необхідно акцентувати увагу на окремих моментах. Зокрема, відповідно до пункту 2 Порядку організації діяльності інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 (далі – Порядок), на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) дитини з ООП та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивноресурсним центром (далі – ІРЦ), керівник ЗДО утворює інклюзивну групу та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ. Рівні надання підтримки в освітньому процесі дітям з ООП в ЗДО, критерії їх визначення та умови їх забезпечення встановлюються відповідно до додатка 2 до Порядку.
Рівні підтримки залежать від потреби дитини, а не від її порушення/ розладу/діагнозу. Звертаємо увагу, що визначення рівня підтримки фахівцями ІРЦ, зазначеного у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, здійснюється для всіх осіб, які проходять таку оцінку. 10 Водночас надання підтримки відповідно до визначеного рівня відбувається тільки тоді, коли особа з ООП здобуває освіту в інклюзивній групі закладу дошкільної освіти. Особливо вразливими до страшних подій, що відбуваються в Україні внаслідок збройної агресії РФ, є діти з порушеннями інтелектуального розвитку. Слід пам’ятати, що такі діти мають обмежені можливості пізнавальної діяльності, тому не можуть швидко та правильно реагувати та обробляти інформацію з навколишнього середовища. Через це важливо надавати таким дітям необхідну підтримку та допомогу, враховуючи максимально їхні інтелектуальні можливості, щоб мінімізувати у них наслідки психологічної травми. На сайті Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розміщено пам’ятки рекомендаційного характеру для підтримки та екстреної допомоги дітям з ООП, які містять певний алгоритм дій при стресі чи інших нервово-психічних розладах у дітей.
Зарахування вихованців із ООП та створення інклюзивної групи
Відповідно до Положення про заклад дошкільної освіти зарахування дітей з особливими освітніми потребами здійснюється наказом керівника ЗДО на підставі таких документів:
- заяви про зарахування, поданої особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини;
- копії свідоцтва про народження дитини;
- медичної довідки, виданої відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», разом з висновком про те, що дитина може відвідувати ЗДО;
- висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (далі – Висновок). На період воєнного стану дозволяється надавати їхні копії. Висновки, видані до 1 січня 2022 р., є дійсними до закінчення строку їх дії або до видачі нового висновку в установленому порядку.
За наявності інвалідності в дитини до заяви додаються:
Інклюзивна група утворюється в обов’язковому порядку за наявності однієї такої заяви. Кількість вихованців із ООП в такій групі має становити:
- не більше однієї дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
- не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки;
- не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки.
Зауважити! Згідно з Постановою КМУ від 26.04.2022 № 483 у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість дітей з ООП в інклюзивних групах, визначена цим Порядком, не застосовується! Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивної групи.
Якщо у Висновку відсутня інформація про рівень підтримки дитини, вона зараховується до групи ЗДО відповідно до складності її порушень з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП (далі – Команда супроводу) за участю фахівців ІРЦ.
У разі створення інклюзивної групи вводиться посада асистента вихователя (з розрахунку одна штатна одиниця на одну групу). Цей фахівець забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу, бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку (далі – ІПР), адаптує навчальні матеріали з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП.
За рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з законних представників дитини заклад освіти забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП, який має проходити медичний огляд відповідно до вимог законодавства.
Рівні підтримки в освітньому процесі в закладах дошкільної освіти
Згідно з Порядком інклюзивне навчання в закладі дошкільної освіти організовується на основі Висновку ІРЦ з урахуванням рівнів підтримки.
Рівні підтримки – обсяг тимчасової або постійної підтримки в освітньому процесі дітей, які цього потребують, відповідно до їх індивідуальних потреб.
Порядком визначено п’ять рівнів підтримки дітям, які мають бар’єри (відповідно до різних сфер розвитку), що перешкоджають успішному функціонуванню (навчанню/взаємодії/ ігровій діяльності/ мобільності)).
Інклюзивна група створюється для вихованців, які мають труднощі ІІ-V ступенів прояву, на підставі заяви одного з законних представників дитини та Висновку. Керівник закладу затверджує склад Команди супроводу, яка розробляє та виконує ІПР та за потребою індивідуальний навчальний план (він створюється відповідно до рекомендацій ІРЦ (зокрема для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку) та дітей, які потребують підтримки І рівня строком на три місяці з подальшим його продовженням протягом навчального року).
Організація кожного рівня підтримки має такі особливості:
Перший рівень підтримки надається дітям, які мають поодинокі незначні труднощі (I ступінь прояву). Вона ініціюється за заявою одного з законних представників та здійснюється силами закладу освіти (інклюзивна група не створюється). Керівник ЗДО утворює Команду супроводу, яка проводить оцінку та визначає потребу у наданні підтримки першого рівня або рекомендує звернутися для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини до ІРЦ. За рішенням Команди супроводу, зафіксованого у протоколі, складається ІПР та/або індивідуальний навчальний план. Додаткові корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги не надаються, заняття проводяться за розкладом групи.
Другий рівень підтримки надається дітям, які мають труднощі легкого ступеня (II ступінь прояву ). Механізм її реалізації передбачає:
- адаптацію змісту навчання;
- проведення до двох корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять на тиждень та надання додаткових послуг (допомоги) за окремим розкладом;
- проведення занять за розкладом групи;
- призначення асистента вихователя;
- забезпечення універсального дизайну та облаштування ресурсної кімнати.
Ресурсна кімната – частина кімнати, що має відповідний розподіл функціональних зон, призначена для розвитку дітей, зокрема з особливими освітніми потребами, гармонізації їх психоемоційного стану та психологічного розвантаження, надання (проведення) індивідуальних та/або групових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).
Третій рівень підтримки надається дітям, які мають труднощі помірного ступеня (ІII ступінь прояву). Механізм її реалізації передбачає:
- адаптацію змісту навчання;
- проведення занять з розвитку слухового та зорового сприймання, альтернативної комунікації, соціально-побутового орієнтування тощо відповідно до потреб дитини;
- залучення поведінкового терапевта (у разі потреби);
- проведення до чотирьох корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять на тиждень;
- створення адаптованого розкладу, що передбачає відвідування занять за розкладом групи та додаткових корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять (за окремим розкладом) відповідно до ІПР;
- призначення асистента вихователя та у разі потреби асистента дитини.
Четвертий рівень підтримки надається дітям, які мають труднощі тяжкого ступеня (IV ступінь прояву). Механізм її реалізації передбачає:
- модифікацію чи адаптацію змісту навчання;
- можливу зміну результатів навчання;
- проведення занять відповідно до потреб дитини з жестової мови та розвитку слухового сприймання, просторового орієнтування, тактильного сприймання, альтернативної комунікації, соціально-побутового орієнтування тощо;
- використання альтернативних методів навчання та занять з самообслуговування (за потребою);
- залучення поведінкового терапевта (у разі потреби);
- консультування з фахівцями закладів спеціальної освіти;
- проведення до шести корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять на тиждень;
- створення адаптованого розкладу;
- призначення асистента вихователя та асистента дитини (у разі потреби);
- забезпечення універсального дизайну або розумне пристосування, облаштування ресурсної кімнати, за потреби облаштування місця навчання, закупівля індивідуальних засобів для навчання.
П’ятий рівень підтримки надається дітям, які мають труднощі найтяжчого ступеня (V ступінь прояву). Механізм її реалізації передбачає:
- адаптацію та/чи модифікацію змісту навчання, можливе використання альтернативних методів навчання;
- зміну результатів навчання;
- проведення занять з жестової мови та розвитку слухового сприймання, просторового орієнтування, тактильного сприймання, альтернативної комунікації тощо відповідно до потреб дитини;
- проведення занять з самообслуговування;
- залучення поведінкового терапевта (у разі потреби);
- консультування з фахівцями закладів спеціальної освіти;
- проведення до восьми корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять на тиждень
навчання за модифікованим розкладом, що передбачає відвідування закладу освіти відповідно до ІПР з обов’язковим періодичним залученням дитини в освітній процес; - призначення асистента вихователя та асистента дитини;
- забезпечення універсального дизайну або розумне пристосування, облаштування ресурсної кімнати, облаштування місця навчання, закупівля індивідуальних засобів для навчання.
Під час організація інклюзивного навчання для дітей, які мають труднощі ІІ-V ступеня прояву, працівниками ІРЦ чи іншими фахівцями надається методична підтримка та проводяться консультації учасників освітнього процесу. Також забезпечується посилена увага зі сторони психолога закладу дошкільної освіти до дитини та її законних представників. За рішенням Команди супроводу за участю представника ІРЦ та погодженням з батьками заклад освіти може змінювати рівень підтримки з урахуванням кращих інтересів дитини.
Індивідуальна програма розвитку дитини з ООП
Індивідуальна програма розвитку дитини з ООП розробляється Командою супроводу за формою згідно з додатком 1 Порядка та:
- складається на навчальний рік (у разі потреби за рішенням Команди супроводу – на літній період);
- підписується всіма членами Команди супроводу, одним із законних представників дитини;
- затверджується керівником закладу дошкільної освіти;
- переглядається тричі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування;
- зберігається в закладі дошкільної освіти не менше ніж три роки;
- обліковується у системі автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів.
У разі відвідування дитиною з інвалідністю реабілітаційної установи ІПР узгоджується з її індивідуальною програмою реабілітації. За бажанням законні представники дитини можуть отримати копію ІПР у закладі освіти або у АС «ІРЦ».
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога)
Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) дітям з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до ІПР з урахуванням рекомендацій ІРЦ.
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться:
- працівниками дитячого садочку та додатково залученими фахівцями (умови оплати та перелік фахівців визначені Постановою КМУ від 14.02.2017 №88 зі змінами). У період воєнного стану їх також можуть проводити педагогічні працівники закладу освіти, які були вимушені змінити своє місце проживання та/або місце роботи;
- у вигляді занять в індивідуальній або груповій формі (по двоє - шестеро дітей з урахуванням однорідності порушень та індивідуальних особливостей). Тривалість занять визначається відповідно до віку вихованців та виду діяльності й не враховується під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дитину з ООП.
Адміністрація закладу дошкільної освіти здійснює контроль за наданням допомоги та станом виконання завдань, визначених в ІПР та індивідуальному навчальному плані (у разі наявності).
Інклюзія
Відповідно до Законів України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Листа МОН України від 13.11.2018 року №1/9-691 «Щодо організації діяльності інклюзивних груп закладах дошкільної освіти», з метою реалізації права дітей з особливим освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізацію та інтеграцію у суспільство у закладі функціонуює три інклюзивних групи. На даний час інклюзією охоплено шість вихованці ЗДО.
В інклюзивних групах команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами розробляє індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Відповідно до особливостей розвитку дитини з ООП Команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку, за якою з дитиною з ООП проводяться корекційно-розвиткові заняття. Команда супроводу формує та узгоджує з батьками розклад корекційно-розвиткових занять дитини з ООП. Корекційно-розвиткові заняття згідно з індивідуальною програмою розвитку, проводяться педагогами ЗДО та (або) із залученням фахівців інклюзивно ресурсного центру чи інших закладів освіти, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері освіти за необхідними напрямами.
В закладі дошкільної освіти функціонуватимуть п’ять інклюзивних груп (старша група № 11, старша група № 5, середня група № 14, середня група № 7, середня група № 6). В освітній процес буде залучено 6 дітей з особливими освітніми потребами. Функціонування інклюзивних груп регулюється нормативно-законодавчими актами в галузі освіти України. Створено команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Забезпечено інформаційно-методичну підтримку організації педагогічного процесу, створене відповідне середовище, поповнено розвивальне (предметно-ігрове середовище) в групах. Проводиться корекційно-розвивальна робота спеціалістами (практичний психолог, вчитель-логопед, реабілітолог).
ПОРЯДОК комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах
Умови доступності закладу дошкільної освіти для навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами
Право на рівний доступ до якісної дошкільної освіти за місцем проживання в умовах закладу – це право всіх дітей.
Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ» від 28.09.2017 року:
Стаття 19. Освіта осіб з особливими освітніми потребами
Стаття 20. Інклюзивне навчання
Психолого-педагогічні послуги – це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.
Корекційно-розвиткові послуги (допомога) – це комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.
В нашому закладі діти з особливими освітніми потребами мають можливість здобути освіту відповідно до своїх індивідуальних здібностей і вільно спілкуватися та займатися спільними справами зі своїми однолітками. Адже наш садок – це заклад освіти, який відкритий для всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, соціальних чи інших особливостей.
Особливістю нашого закладу є залучення батьків до співпраці з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей. Завдання закладу – надання рівних можливостей для навчання та розвитку усім дітям. Тому створення інклюзивних груп – найбільш ефективний засіб, що гарантує солідарність, взаємоповагу та розуміння між дітьми з особливими освітніми потребами та їхніми однолітками.
Організація інклюзивного освітнього середовища здійснюється фахівцями, які постійно працюють над підвищенням своєї кваліфікації для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, проходять курсову підготовку, відвідують спеціалізовані тренінги для працівників освітньої сфери, займаються самоосвітою та діляться досвідом з колегами.
Під час здійснення освітнього процесу педагоги, які працюють в інклюзивних групах, застосовують особистісно-орієнтовані методи навчання, організовують освітній процес з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей; налагоджена співпраця з батьками, які беруть активну участь у вихованні дітей.
Зарахування дітей з особливими освітніми потребами до груп з інклюзивною освітою відбувається в установленому порядку відповідно до висновку ІРЦ та на підставі заяви батьків.
Освітній процес дітей з ООП здійснює команда психолого-педагогічного супроводу– група фахівців, що складається з адміністрації закладу, вихователів, асистентів вихователя, логопеда, практичного психолога, які виконують різноманітні функції з організації освітнього процесу, психолого- педагогічного супроводу, надання допоміжних послуг, що має відображення в індивідуальних програмах розвитку дитини.
В закладі створені доступні умови для навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами:
Матеріально-технічна база:
Куточок логопеда, кабінет психолога, музична і фізкультурна зала, сенсорна кімната, кабінет піскотерапії, медичний кабінет.
Поради батькам, що виховують дітей з особливими освітніми потребами дошкільного віку
Батьки дітей з особливими освітніми потребами можуть користуватися усіма порадами для дітей дошкільного віку, які розміщені на сайті Міністерства освіти і науки.
Відзначаючи, що кожна дитина унікальна, ми також розуміємо, що діти з особливими освітніми потребами мають більш виражені індивідуальні потреби й особливості розвитку.
Батьки таких дітей виконують кілька функцій: функцію мами чи тата, вихователя та спеціаліста. Відповідно, у цій ситуації батькам потрібна допомога спеціалістів.
Де ж взяти спеціалістів?
На сторінці https://ircenter.gov.ua/ можна знайти контакти усіх ІРЦ, які створені в Україні, і містять усю необхідну інформацію, в тому числі поради для батьків.
Використання Facebook: сторінки інклюзивно-ресурсних центрів (там батьки можуть знайти контактні телефони та електронні пошти для зв’язку зі спеціалістами ІРЦ, домовитися про онлайн-консультацію та отримати рекомендації як записатися на комплексне оцінювання після виходу з карантину).
Ми віримо, що батьки дітей з особливими потребами не лише потребують допомоги, а й самі можуть надавати її, ділячись своїм досвідом.
Пропонуємо Вам поради для батьків, які виховують дітей з особливими потребами, від Голови правління ГО “Родина” Маріанни Онуфрик, розроблені спільно з UNICEF Ukraine.
Відмовтесь або зведіть до мінімуму діяльність, яка викликає роздратування чи пригнічення. Будьте до себе поблажливими та не звинувачуйте себе в тому, на що не впливаєте.
Якщо у вас є ще діти, не придумуйте для кожного окрему активність. У побуті та дозвіллі має бути місце інклюзивній діяльності. Можна разом поприбирати чи розважитись у спосіб, який подобається усім.
Розробіть «карантинний» графік навчання – вчителі чи спеціалісти допоможуть вам із наповненням і консультуватимуть телефоном. Якщо ж думка про заняття викликає спротив, то заберіть слово «не» з меседжу «Карантин – це не канікули». Повернете його, коли разом із дитиною вирішите, що час настав.
Якщо дитині потрібна консультація лікаря – спершу передзвоніть, мінімізуйте відвідування закладів охорони здоров᾿я. Відеозв᾿язок дозволить передати зміни у поведінці чи здоров᾿ї дитини. Запишіть відео, якщо такий зв᾿язок наразі не доступний. Знайдіть інформацію про лікарів, які під час карантину консультують онлайн і безкоштовно: https://bit.ly/likari_online .
Планшет чи телефон з іграми, телевізор із останніми новинами, розмови по телефону і скайпу – такий шум виведе з рівноваги будь-кого, а дитину з інвалідністю – й поготів. Мінімізуйте шум, обмежуйте сенсорні подразники. Це позитивно вплине на всіх членів родини.
Діти з інвалідністю, особливо ті, які мають аутизм, поведінкові розлади чи сенсорні порушення, чутливіше сприймають зміни у житті. Найкраще заспокійливе – це обійми найдорожчих. Випробуйте і на собі! Чергуйте обіймашки з тактильними знаками уваги: гладьте дитину по голові, руках, спині.
Перебування разом дозволяє побачити – скільки всього ви досягли у розвитку дитини! Повірте у свою дитину ще більше і помрійте, якою вона буде через 10-15-25 років, якщо ви продовжите цю роботу. Намалюйте свої мрії, намітьте план «післякарантинних» активностей з їх реалізації. Робіть це не поспішаючи – у вас іще кілька тижнів попереду!
Нормативні документи щодо інклюзивного навчання
Інклюзивна освіта – перший крок до визнання ціннісної значимості і поваги до особистості кожної дитини, прийняття її індивідуальності й неповторності, забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві. Сучасне громадянське суспільство неможливе без активного залучення всіх своїх членів у різні види діяльності, поваги прав і свобод кожної окремої людини, забезпечення необхідних гарантій безпеки, свободи і рівноправності.
Основними міжнародними організаціями, які формують політику в галузі інклюзивної освіти, є Організація Об’єднаних Націй (ООН) ЮНЕСКО, Організація Економічної Співпраці та Розвитку (OECD). Ратифікувавши міжнародні правові документи, Україна взяла на себе зобов’язання з дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, законодавчо визнала принципи інклюзивної освіти. Основою для запровадження інклюзивної освіти є низка міжнародних та державних нормативно-правових документів:
Міжнародні документи з прав людини сформували ключові стандарти щодо права на здобуття освіти.
Розглянемо деякі з них.
1. Загальна декларація прав людини, проголошена ООН 10 грудня 1948 року.
Стаття 26.
2. Конвенція про права дитини – 1989 р. (ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року).
Стаття 2. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім’ї.
Стаття 23. Держави-учасниці визнають, що неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і гідне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.
Стаття 28. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту.
3. Конвенція ООН про права інвалідів 2006 р. ст.24 (ратифікована Постановою Верховної Ради України 16.12.09).
Стаття 5. Держави-учасниці визнають, що всі особи є рівними перед законом і мають право на рівний захист закону й рівне користування ним без будь-якої дискримінації. Держави-учасниці забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою інвалідності й гарантують інвалідам рівний та ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті.
Стаття 7. Діти-інваліди. Держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів для забезпечення повного здійснення дітьми-інвалідами всіх прав людини й основоположних свобод нарівні з іншими дітьми. В усіх діях стосовно дітей- інвалідів першочергова увага приділяється вищим інтересам дитини.
Стаття 9. Виявлення й усунення перешкод і бар’єрів, що перешкоджають доступності, повинні поширюватися, зокрема: на будинки, дороги, транспорт й інші внутрішні та зовнішні об’єкти, зокрема, школи, житлові будинки, медичні установи та робочі місця.
4. Саламанкська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб із особливими потребами (прийнята Всесвітньою конференцією з питань освіти осіб з особливими потребами 7-10 червня 1994 року):
З вищенаведених міжнародних документів можна зробити висновки, що право на освіту є одним із основних прав людини. Право на освіту осіб з психофізичними порушеннями має гарантуватися без дискримінації чи будь- яких обмежень. Держава має визнавати принцип рівних можливостей у сфері початкової, середньої і вищої освіти для таких дітей, молоді і дорослих в інтегрованих структурах, а система спеціальної освіти повинна розвиватись в напрямку формування інклюзивної моделі освіти.
Сьогодні про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах ми можемо говорити мовою прийнятих нормативно-правових документів в Україні, які закріплюють державні гарантії щодо надання освітніх послуг дітям з особливими потребами. Це:
1. Закон України «Про освіту» (Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу, 6 липня 2010 року № 2442-УІ). Згідно з внесеними в ньому змінами загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами;
2. Концепція розвитку інклюзивної освіти (затверджена Наказом МОН України від 01.10.2010 року № 912), в змісті якої визначені шляхи впровадження інклюзивної освіти.
3. Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15 серпня 2011 року № 872.
4. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту 18.05.12 №1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».
Інструктивно-методичний лист розроблено з метою реалізації Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872.
Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація навчально- виховного процесу.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями розвитку у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 №329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304. Оцінюванім навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю, зі складними вадами розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.
5. Указ Президента України від 16 грудня 2012 року №163/2011 «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні».
6. Нові соціальні Ініціативи Президента України: діти – майбутнє України (7 березня 2012 р.).
2.1. Забезпечення доступу кожної дитини до дошкільної освіти.
2.7. Забезпечення дітей з особливими потребами необхідними засобами реабілітації.
2.8. Забезпечення навчальною літературою спеціальних навчальних закладів для дітей з вадами зору.
3.3. Раннє виявлення і вчасна медико-соціальна реабілітація для дітей із вродженими вадами або із затримками розвитку.
7. Рішення колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту країни від 01.03.2013 р. Протокол № 2/3-2 «Про впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах: реалії та перспективи».
8. Указ Президента України № 344/2013 від 25 березня 2013 р. «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року». В освіті дітей з особливими освітніми потребами:
9. Наказ МОН України від 14 червня 2013 р. № 768 «План заходів, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів»:
10. Наказ МОН України від 23 липня 2013 року №1034 «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року»:
11. ЛИСТ МОН України від 8 серпня 2013 №1/9- 533) «Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами»:
Аналіз вітчизняного законодавства та створення нормативно-правової бази щодо права дітей, які потребують корекції психофізичного розвитку, на освіту, свідчить про те, що інклюзивне навчання посідає особливе місце серед актуальних проблем освіти. Це в свою черіу спонукає українське суспільство до вирішення важливих питань щодо модернізації існуючої системи освіти в питанні запровадження інклюзивного навчання та до подальшої кропіткої праці.
Список використаної літератури.
ПОРАДИ Й РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИХОВАТЕЛЮ, У ГРУПІ ЯКОГО НАВЧАЄТЬСЯ ДИТИНА З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
- Навчитися толерантно ставитися до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на дитині;
- Сприяти тому, щоб кожна дитина відчувала себе прийнятою;
- Сприяти створенню у дитячому колективі атмосфери доброзичливості, справедливості й терпимості;
- Надавати індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлювати дітей з особливими потребами від основної групи дітей;
- Намагатися наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей такої дитини;
- Співпрацювати з іншими педагогами (логопедом, психологом, лікарями) та батьками в одній мультидисциплінарній команді.
- Загальні положення інклюзивної освіти
- Мета, завдання, принципи інклюзивної освіти- Принципи розвитку інклюзивної освіти
- Шляхи впровадження інклюзивної освіти
- Очікувані результати
- Фінансове забезпечення
Програми і посібники для роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби:
1. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Навчально - методичний посібник. Автор Трофименко Л.І.. Наказ МОН України від 29.04.2016 №479
2. Логопедичний практикум: подолання фонетико - фонематичного недорозвитку мовлення у дошкільників. Навчально - методичний посібник. Автор Рібцун Ю.В.. Лист ІМЗО від 21.12.2017 №21.1/12-Г-837.
3. Організаційно - методичний супровід дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного ДНЗ. Методичний посібник. Коваль Л.В., Луценко І.В., Компанець Н.М.. Лист ІМЗО від 18.05.2018 №22.1/12-Г-266.
4. Фізичне виховання і основи здоров'я. Програма розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю. Методичні рекомендації. Се5рія "Світ навколо мене". Гладченко І.В.. Лист МОН від 05.05.2015 №1/11-6383.
5. Довкілля і розвиток мовлення. Програма розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю. Методичні рекомендації. Серія "Світ навколо мене". Мякушко О.І., Міненко А.В.. Лист МОН від 05.05.2015 №1/11-6383.
ФОТО ТА ВІДЕО ДІТЕЙ РОЗМІЩЕНО НА САЙТІ З ДОЗВОЛУ ЇХ БАТЬКІВ
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ ТА БАТЬКІВ:
Сайт з інклюзивної освіти дітей з особливими потребами в Україні
Портал превентивної освіти
Портал проекту "Слова допомагають"
Інклюзивна освіта. Скарбничка для батьків, вчителів та студентів
Участь батьків у організації інклюзивного навчання
Інклюзивно- ресурсний центр м. Енергодар
Система автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів (де батьки мають змогу зареєструватися до ІРЦ у своєму місті та подати заявку не виходячи з дому)
Згідно з Законом України “Про освіту” батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття освіти для дитини. Дитячий садок, до якого звернулись батьки дитини з особливими освітніми потребами, зобов'язаний створити інклюзивну групу.
ЯК РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ДИТИНИ В ІНКЛЮЗИВНій ГРУПІ?
Подати заявку на відвідування інклюзивно-ресурсного центру та отримати запрошення на консультацію можна онлайн за допомогою порталу. На цьому порталі можна обрати найближчий ІРЦ, зареєструватись та прийти на прийом у призначений час без черг та очікування.