Вимоги до сучасного керівництва

 закладу дошкільної освіти

Ефективність управління – ступінь досягнення визначених цілей вирішення поставлених завдань.

Ефективність управління -оцінний показник управління, що визначається шляхом зіставлення результату та затратна його досягнення.

Сучасний рівень розвитку суспільства ставить високі вимоги до керівника  сучасної освітньої установи, типу керівництва колективом, до особистісних та ділових рис освітянського лідера.Основним орієнтиром організаційно-методичної роботи з кадрамив дошкільних закладах є формування творчої індивідуальності педагога

Основні принципи сучасного керівника – демократизм, лібералізм, гуманізм.

• Бути активною
• Здатність бачити результат роботи на її початку
• Починати з найголовнішого
• Вважати «твоя перемога – моя перемога»
• Спершу намагатися зрозуміти, а потім шукати розуміння.
• Діяти спільно

Портрет керівника освітнього закладу

1.Здатність до планування та прийняття рішень:

• Стратегічне мислення:

аналіз розвитку ситуації натривалу перспективу з урахуваням всіх чииинх факторів;

визначення потенціального впливу зовнішніх чинників на діяльність установи освіти

визначеня , відбір та оуцінка альтернативних напрямків розвитку.

• Фінансове планування:

здатність до аналізу та ефективного використання аналітичних даних фінансового стану освітньої установи визначення реальних джерел формування бюджету, визначення пріоритетних напрямків прибуткової господарської діяльності.

• Розуміння освітніх проблем:

Чітке усвідомлення проблем та перспектив розвитку галузі, освітнього закладу, наявність авторського бачення шляхів ї розв’язання.

2.Робота з людськими ресурсами

• Забезпечення закладу освіти  кваліфікованими педагогічними кадрами;
• Надання їм функціональних та кваліфікованих повноважень для досягнення визначених цілей розвитку дітей;
• Укомплектування дитячого колективу за методиками;
• Встановлення мінімального необхідного контролю за всіма галузями діяльності освітнього закладу;
• Контроль досягнутих результатів,їх аналіз.

3. Організованість та доцільне використання часу:

• Визначення особистих пріоритетів та цілей, що відповідають завданням установи освіти;
• Розумний розподіл власного робочого часу;
• Продуктивна робота з документами;
• Уміння ефективно вирішувати адміністративні питання;
• Уміння опрацьовувати різнопланову інформацію;
• Виділення важливих для діяльності моментів;
• Здатність працювати в умовах значного фізичного та психічного навантаження.

Загальнi вiдомостi про дошкiльну освiту в Українi

Державна політика

У сфері дошкільної освіти як обов'язкової первинної складової частини системи освіти України державна визнає її пріоритетну роль та створює належні умови для її здобуття. Державна політика здійснюється за такими напрямами:

• надання всебічної допомоги сім'ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини;
• забезпечення доступності та безоплатності дошкільної освіти в державних та комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти( Базового компонента дошкільної освіти );
• піклування про збереження і зміцнення здоров'я, психологічного і фізичного розвитку дітей;
• сприяння збереженню та розвитку мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Мета і пріоритети розвитку дошкільної освіти

Головна мета національної дошкільної освіти – створити сприятливі умови для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини,

формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до світу

ПРИРОДИ, КУЛЬТУТИ, ЛЮДЕЙ, САМОЇ СЕБЕ

ПРІОРИТЕТАМИ

державної політики в розвитку дошкільної освіти у ХХІ столітті є:

• Особистісна орієнтація
• Формування гуманістичних цінностей
• Оновлення принципів, змісту та освітніх технологій
• Орієнтація на формування життєвої компетентності дитини
• Забезпечення фізичного, психологічного та морального здоров’я
• Пріоритет інтересів дитини перед усіма іншими
• Формування свідомого, відповідального ставлення до життя, творча самореалізація педагогів
• Інтеграція науки і освіти
• Соціально-едагогічний патронат сім’ї
• Створення індустрії освітніх засобів
• Інтеграція національної дошкільної освіти у світовий освітній прості

Система дошкільної освіти

повинна забезпечувати:

• Формування елементарного дитячого світогляду особистості, реалістичного образу – Я, здатність орієнтуватися в життєвих ситуаціях, пристосовуватися та доцільно впливати на них, вміння реалізувати свій природний потенціал, задовольняти основні потреби, смостійність, відстоювати власну гідність.
•  
• Розвиток у дошкільика цілісної наукової картини світу, реалізацію системного підходу до його вихованя та навчання, рівномірну представленість у змісті педагогічної роботи різних галузей життя, видів діяльності, форм активності дитини.
•  
• Виховання моральності, здатності дошкільника орієнтуватися на совість як внутрішню етичну інстанцію, бути безкорисливим, надавати підтримку і допомогу тим, хто цього потребує,визнавати чесноти інших людей.
•  
• Урахування індивідуальних особливостей дитини( темпераменту, статевої належності,емоційного стану, темпу розвитку)
•  
• Прилучення дитини до системи цінностей, культури і традицій українського народу,ознайомлення з культурою народів світу, формування культури взаємин.
•  
• Підтримку до природного прагнення дошкільника до виявлення активності, здатності діяти за власним бажанням, приймати рішення,виявлти елементарні форми позиції «Я у Світі»
•  
• Орієнтаціюна доцільність,здоровий глузд, корисність життєвих впливів для розвитку дитини, появу прогресивних змін, винекнення відповідних вікові новоутворень. Оптимізацію фізичного і психічного навантаження, праці та відпочинку.
•  
• Стимулювання м’язової активності дитии,зміцнення її фізичної витривалості, орієнтуватися на показники здоров’я та хвороби, підтримка в складних житєвих ситуаціях.
•  
• Виховання у дошкільників прихильного ставлення до людей, до віри до людського оточення, виміння розрізняти людей за ознаками статі,віку,спорідненості
•  
• Формування дитячої творчості, вміння не лише репродуктувати, створювати та реалізувати власні задуми. Спиратися на свій життєвий досвід,чуттєві та практичні враження.
•  
• Заохочення дитини до розвитку здібностей загального неспеціалізованого характеру.
•  
• Розвиток почуттів, емоційної сприятливості, емпатії нечутливості, байдужості, жорстокості,песимізму.
•  
• Виховання у дошкільника почуття самовартісності, віри усвої можливості, своє значеня для інших людей, формування оптимістичних життєвих перспектив.
•  
• Формування довільної поведінки, виховання характеру, вправляння в умінні ставити мету, виявляти цілеспрямованість та наполегливість, долати труднощі,
•  
• Надання пріоритету сучасним розвивальним, виховним та навчальним завданням перед перспективними, переорієнтацію на соціальний розвиток дитини.
•  
• Диференціацію «Паспортного», «біологічного», «психологічного» та «соціального» віку дошкільника.
•  
• Високу культуру педагогічної оцінкижиттєвих досягнень дошкільника, співвіднесення оцінних суджень педагога із самооцінкою дитини.
•  
• Наступність у змісті дошкільної та молодшої шкільної ланок освіти,дотримання хронологічності та поступовості у навчально-виховній роботі з дітьми зазначеного віку.
•  
• Формування у дошкільника початкового цілісного уявлення про світ з подальшою його деталізацією
•  
• Іноваційний характер освітньої діяльності, використання сучасних виховних та навчальних технологій, належні умови для педагогічної творчості, вдосконалення майстерності вихователя, становлення рефлексивності як важливого чинника модернізації дошкільної освіти

Завдання дошкільної освіти на сучасному етапі

• Створити умови для реалізації дитиною свого природного потенціалу (фізичного, психологічного, соціального).
• Формувати механізми саморозвитку дошкільника ( реалістичну самооцінку, самоконтроль та саморегуляцію поведінки, совість як внутрішню етичну інстанцію, децентрацію як подолання егоїзму, елементарний світогляд, індивідуальний досвід, найпростіші форми життєвої перспективи), розширення свідомості дитини, сприяння її свідомому існуванню.
• Розвивати базові якості особистості.
• Навчати дошкільника жити у злагоді з довкіллям та із самим собою., активно реагувати на події, оптимістично ставитися до життя.
• Підтримувати дитячу субкультуру, збагачувати дитячі види діяльності, сприяти вільному і конструктивному розкриттю дошкільниками свого особистісного буття.
• Створювати культурне середовище, сприяння становлення дитини базису особистої культури, залучати до світу національної світової культури.
• Виробляти оптимістичну гіпотезу розвитку кожної конкретної дитини, «визначити зону її найближчого розвитку».
• Оснащувати дошкільника навичками практичного життя, навчати пристосовуватися до нових умов. Виробляти гнучкість поведінки, и виховувати творче ставлення до дійсності, вправляти в умінні виявляти волю, впливти нею на імпульсивні бажання.
• Враховувати особистий досвід дошкільника, історію його життя, вікові та індивідуальні особливості.
• Забезпечувати гармонійний та всебічний розвиток дошкільника, формувати у нього ціннісне ставлення до ПРИРОДИ, КУЛЬТУРИ, ЛЮДЕЙ,САМОГО СЕБЕ
•  
• 

Принципи дошкільної освіти:

• доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти;
• рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку дитини;
• єдність розвитку, виховання, навчання та оздоровлення дітей;
• єдність виховних впливів сім'ї і дошкільного навчального закладу;
• наступність та перспективність між дошкільною й початковою загальною середньою освітою;
• відповідність змісту, рівня та обсягу дошкільної освіти, які забезпечуються мережею дошкільних навчальних закладів, особливостям розвитку та стану здоров'я дитини дошкільного віку.
•  

Структура:

Політика, принципи, та стратегія реалізуються через власну структуру, яка включає мережу дошкільних навчальних закладів, наукові та методичні установи, органи управління освітою, сім'ю.

   Стратегія спрямована на:

• розвиток мережі дошкільних навчальних закладів різних типів та форм власності відповідно до освітніх та національно-культурних потреб населення;
• забезпечення якісної дошкільної освіти, як гаранта готовності дитини продовжувати освіту;
• розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей;
• формування у дитини дошкільного віку моральних норм набуття нею життєвого соціального досвіду;
• запровадження різних альтернативних форм здобуття дошкільної освіти.   

Про дотримання порядку прийому дитини  до ЗДО

Міністерство звертає увагу на дотримання порядку прийому дитини до Так, згідно ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність дошкільної освіти в державних і комунальних учбових закладах. Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 04.03.2004 р. N 5-рп/2004 доступність освіти, як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права.

Відповідно до ст. 34 Закони України «Про освіту», прийом дітей в дошкільні навчальні заклади проводиться за бажанням батьків. Згідно ст. 36 «Про дошкільну освіту», батьки мають право вибирати дошкільний навчальний заклад. У відповідності п. 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. N 305, прийом дітей в дошкільний учбовий заклад здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної картки про стан здоров’я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою.

Довідка, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.99 N 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)», видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Наразі, згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки несуть відповідальність за стан здоров’я дитини, його фізичний розвиток.

Відповідно до ст. 12, 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов’язані надавати об’єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі післявакцинальні ускладнення. Особам, що не досягли п’ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об’єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров’я і подальші наслідки.

Дане право на відмову від щеплень закріплене і в п. 18 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказам МОЗ України від 03.02.2006 р. N 48. У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України N 434 29.11.2002 та затвердженого цим наказом положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу

Досягнення ЗДО - заслуга колективу, невдача - промах завідувача

Як підготувати дитину до вступу в дитячий садок

Процес звикання дитини до нових соціальних умов значною мірою залежить від внеску батьків у її виховання: рівня сформованості у неї елементарних навичок самообслуговування, гри, мовного розвитку, вміння поділитися іграшкою тощо.

Підтримуйте бажання дитини проявляти самостійність у процесі приймання їжі: сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, їсти ложкою, їсти хліб з рідкою стравою. Привчайте дитину користуватися серветкою, дякувати після їжі.

Привчайте малюка тримати своє тіло в чистоті: позитивно ставитися до переодягання в чистий одяг, умивання, як у міру потреби, так і до та після їжі: підставляти руки під струмінь води, змивати мильну піну з рук, користуватися рушником; з допомогою дорослого користуватися носовою хустинкою.

Привчайте дитину своєчасно повідомляти про потребу сісти на горщик.

Малюку буде легше адаптуватися в колективі, якщо він знатиме не лише імена вихователів, а і буде знайомим з однією чи кількома дітьми групи ще до приходу у дитячий садок.

Дитина має знати, в яких випадках їй слід звертатися за допомо­гою до вихователів. Всі ці знання дитина може набути, спостерігаючи за іншими дітьми, а також удома у рольових іграх із батьками.

Характер адаптації дитини багато в чому залежить від того, що розповідають батьки про дошкільний заклад. Розповідаючи дитині про дитячий садок, уникайте фраз типу: «От підеш до садка, там тебе швидко всього навчать», або «Там добра тьотя-вихователька буде дозво­ляти тобі робити все, що захочеш». І те, й інше однаковою мірою погано, бо не відповідає дійсності, з якою зустрінеться дитина, прийшовши до дитячого садка. І аж ніяк не варто залякувати малюка: «Не будеш слухатися — віддам до садочка», а згодом, коли вона вже відвідувати­ме його, погрожувати залишити її там, якщо не перестане плакати або вередувати.

Щоб малюк легше сприймав нове оточення й звикав до нього максимально безболісно, слід підготувати його до цього - сфор­мувати у дитини позитивне очікування майбутньої зміни у його житті. Віддавши дитину до дитячого садка, батьки досить часто ставляться до неї співчутливо, з жалем. Відчуваючи це, вона також починає жаліти себе, вередує, відмовляється ходити в групу.

Але можна виховати зовсім інше ставлення до дитячого садка — бадьоре, радісне, якщо пояснити малюкові. За такого настрою народжуватимуться позитивні почуття, бажання йти на зустріч з новими товаришами, з якими так цікаво грати, спілкуватися. Про майбутнє відвідування дитячого садка треба говорити вдома як про добру подію.

Спокійному і впевненому адаптуванню малюка до дитячого садка сприятиме поінформованість про життя в ньому. Цьому може сприяти гра-драматизація. Дитині кажуть: «Лялька Катруся піде до дитячого садка. Ходи сюди, Катрусю привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу (показують). Ти обідатимеш з дітьми за столом (садовлять ляльку за іграшковий стіл). У тебе будуть друзі, з якими буде цікаво й весело гратися. А потім за тобою прийде мама». Далі цей варіант доцільно розіграти вже з дитиною.

Дитину треба ознайомити з дошкільним закладом ще до того, як вона туди прийде на весь день. Спочатку слід прийти на вечірню прогулянку, подивитися, як діти граються, як розходяться по домівках. Важливо звернути увагу дитини на те, що батьки щодня забирають своїх дітей додому, ніхто з них не залишається на ніч. А от наступного дня діти знову приходять сюди. Це має закарбуватися у свідомості дитини. Це треба зробити тому, що почуття часу у дітей ще не сформоване, і коли вони потрапляють до дитсадка, то багатьом здається, що їх вже ніколи батьки звідси не заберуть, що це тепер «назавжди».

У перші дні час перебування дитини в дитячому садку має бути скорочено до кількох годин: тривале перебування у незнайомому оточенні це заважке для неї. Нехай перший раз дитина побуде в новому колективі 1,5 – 2 – 2,5 год. Було б дуже добре, щоб перший день у дитячому садку випав на середину тижня, ближче до вихідних.

Не варто залишати дитину на денний сон, якщо вона ще не звикла до групи. Поступово час перебування в групі можна збільшувати на 1—2 год. Не менше ніж за 2,5 – 2 місяці, до того як дитина почне відвідувати дошкільний заклад, батьки мають з'ясувати, за яким режимом живе група дитячого садка, що відповідає її за віком.

За кілька тижнів до вступу у дитсадок, а також у період адаптації, у раціоні харчування дитини має бути велика кількість свіжих фруктів та овочів, салатів, у яких багато вітамінів та біологічно активних речовин.

"Обрати професію за покликанням і

присвятити їй життя - це справжнє щастя".

         У сучасних умовах розвитку суспільства висуваються досить високі вимоги до професійно-управлінської компетентності директора закладу дошкільної освіти, його педагогічної майстерності, психологічної грамотності, здатності оптимально реалізовувати управлінські функції, самостійно розв’язувати різноманітні завдання в нестандартних ситуаціях, ефективно взаємодіяти з учасниками педагогічного процесу.

Моя професія

         Директор ЗДО дуже складна та копітка професія. Від кого залежить грамотна робота дошкільного навчального закладу? Звісно, насамперед, від керівника. У тому, що завідувач має бути хорошим керівником, організатором, ніхто не сумнівається.

         Керувати професійно – справа складна. Справжній професіоналізм керівника- це уміння створити грамотний колектив.

         Дитячий садок не може бути схожим на школу чи інші навчальні заклади. Він – дитячий садок, він – для дітей. І той, хто там працює, має, насамперед, розуміти перспективу розвитку поки що маленької людини і нести за неї відповідальність.

          Директор дитсадочка повинен не тільки сам розуміти дітей, йому слід навчити цього вихователів і пильно стежити за їх педагогічною культурою. Керівник має бути на дві голови вище у своїх знаннях, адже, якщо немає педагогічної грамотності, культури у завідувача, годі цього вимагати й від колективу.

          Основа роботи керівника – це не керування, а подолання перешкод, які заважають нормально працювати колективу.

          Роки, проведені поряд з дітьми… Бачити те, як на твоїх очах відбувається становлення людської особистості - чи може бути щось краще, ніж дивитися в допитливі дитячі очі, довірливо держати в своїх руках тендітну дитячу долоньку?

          Бути причетною до цього, впливати на розвиток і виховання дітей – це є сенсом мого життя і моєю роботою.

         Завданням педагогічного колективу, який я очолюю є створення умов для розвитку компетентної особистості, поліпшення якості освітнього процесу, підвищення фахової майстерності кожного працівника, удосконалення взаємодії з батьками.

           Зміст освітньої роботи з дітьми нашого дошкільного закладу відповідає основним вимогам та концептуальним засадам Базового компоненту дошкільної освіти України – оволодіння змістом дошкільної освіти упродовж усього періоду дошкільного дитинства, визнання цінності кожної вікової сходинки в особистісному розвитку при повній реалізації дитиною своїх потенційних можливостей.

           Один із основних принципів нашої роботи – це відкритість. Ми завжди готові поділитись досвідом своєї роботи з колегами, з батьками. Тому запрошуємо всіх бажаючих, небайдужих до проблем дошкільного дитинства, відвідати наш сайт.

            Сподіваємось, що кожен знайде тут для себе корисну та цікаву інформацію.

        Святий обов’язок і почесна місія у мене, як у керівника закладу дошкільної осіти  - створити сучасний дитячий садок, в якому буде щасливою кожна дитина.

        Мої мрії в життя допомагають втілювати однодумці, мої колеги. Я переконана в тому, що педагогічні зусилля одного педагога малоефективні: для якісних змін у межах організації потрібна команда професіоналів, яка здатна творчо вирішувати завдання.

У своїй роботі використовую новітні сучасні технології управління, постійно дбаю про створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку ціннісного ставлення до людей, самої себе, природи, культури, світу.

Професійне кредо:

«Ніколи не зупинятися на досягнутому»

Цілком впевнена , що кадровий ресурс є ключовим фактором у досягненні успішної діяльності установи, тому приділяю велику увагу питанням розвитку, згуртування колективу та ефективного управління дошкільним освітнім закладом.

Розвиваючись самій, йти в ногу з часом, думаючи про майбутнє, створюючи комфортні умови дитині і персоналу, можна розвивати колектив і вести його за собою!

Моя робота – це частина мене. Я дуже задоволена обраною професією. Я керівник дошкільного закладу, а керівник ДНЗ – це організатор навчально-виховного процесу, вихователь, психолог, дипломат і підприємець. Хочу зазначити, що у своїй роботі я намагаюся стверджувати деякі важливі для мене принципи. Вони прості: зажди пам’ятати, що своїм становленням і формуванням я зобов’язана колективу навчального закладу, а тому повинна за будь-яких обставин працювати на його авторитет і престиж, підтримувати і захищати своїх колег, честь і гідність кожної людини, не залежно від її громадського статусу чи посади, намагатися розуміти точку зору кожного члена колективу, що звертається до мене, не ставити себе вище над ними, бути доступною, бачити в кожній дитині талановиту особистість, а в кожному співробітникові – однодумця, бути вдячною за виконання роботи та співпрацю.
    Я не усвідомлюю себе без моєї роботи, бо це вагома частина мого життя.

Основа роботи керівника – це не керування, а подолання перешкод, які заважають нормально працювати колективу.

Роки, проведені поряд з дітьми…Бачити, як на твоїх очах відбувається становлення людської особистості.

Чи може бути щось краще, ніж дивитися в допитливі дитячі очі, довірливо держати в своїх руках тендітну дитячу долоньку? Бути причетною до цього, впливати на розвиток і виховання дітей – це є сенсом мого життя.

Завданнями педагогічного колективу, який я очолюю,є створення умов для формування елементарних трудових та художньо – продуктивних навичок, самостійності, культурита безпеки трудової діяльності;формування у дошкільників природничо – екологічної компетентності та відповідального ставлення до природного довкілля. Розвивати мовлення дітей дошкільного віку відповідно до сучасних вимог , інноваційних технологій, методик виховання та навчання.

Зміст освітньої роботи з дітьми нашого дошкільного закладу відповідає основним вимогам та концептуальним засадам Базового компоненту дошкільної освіти України – оволодіння змістом дошкільної освіти упродовж усього періоду дошкільного дитинства, визнання цінності кожної вікової сходинки в особистісному розвитку при повній реалізації дитиною своїх потенційних можливостей.

У своїй роботі педагогічний колектив активно використовує інноваційні педагогічні технології, що дає змогу урізноманітнити освітній процес в ЗДО, зробити його цікавим для дітей, педагогів та батьків, які є повноправними учасниками освітнього процесу в нашому дошкільному закладі

Запрошуємо всіх людей, небайдужих до проблем дошкільного дитинства, відвідати наш сайт.Сподіваємось, що кожен знайде там корисну та цікаву інформацію.

Iсторія цієї професії дуже давня, але досі залишається новою та незвіданою. Про вихователів дитячого садка слід вести окрему розмову, бо вони першими прокладають дитині шляхи до знань, добра, краси. віри, надії та любові.

Чи можна виміряти педагогічну майстерність вихователя? Може кількістю вихованців, які, ставши справжніми людьми, несуть по світу добро сердець і красу від щедрої любові своєї виховательки?

Дитячий садок - це той світ, в якому дитина живе у найважливіший період для свого розвитку і від того, як вона тут живе, залежить не тільки її майбутнє, але й майбутнє родини і всієї країни. Якщо дитина живе з похвалою, вона вчиться захоплюватись, якщо дитина живе з честю, вона вчиться справедливості. Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити. Якщо дитина живе дружбою, вона вчиться знаходити у світі любов. Створити такий світ можуть тільки справжні майстри

Пам’ятка для батьків майбутніх вихованців дитячого садка